Постанова 4855 № 369/8316/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 369/8316/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дубас Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції Управління патрульної служби у м. Києві Осаулова Павла Анатолійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспектора поліції Управління патрульної служби у м. Києві Осаулова Павла Анатолійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною 1 статті 122 КпАП України серії ЕАМ № 2733919 від 24.06.2020 щодо ОСОБА_1 . Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було її прийнято без з`ясування обставин та при відсутності доказів вчинення правопорушення, адже відповідач не мав жодного доказу вчинення позивачем правопорушення. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2021 р. в позові відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 витребувано в Управління патрульної поліції у м. Києві наявні матеріали, зокрема, але не виключно, запис з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського, що здійснював фіксацію та розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , фото/відео фіксацію вчинення ОСОБА_1 правопорушення п. 17 ПДР, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за наслідками чого було складено постанову серії ЕАМ № 2733919 від 24.06.2020. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до оскаржуваної постанови 24.06.2020, близько 21-30 год. в м. Києві по проспекту Перемоги, 102 водій ОСОБА_1 керувала та здійснювала рух по смузі громадського транспорту, обладнаного відповідною дорожньою розміткою та знаками 5.8, 5.11, чим порушила п. 17 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг. За наслідками чого, 24.06.2020 було складено постанову серії ЕАМ № 2733919 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 1 статті 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень. Не погоджуючись з вказаною постановою, вважаючи дії відповідача по її складанню протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що, подавши позов, позивач не надала жодного доказу на його підтвердження та спростування факту вчинення нею адміністративного правопорушення, з огляду на що, вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України є доведеною. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими, а факт порушення нею Правил дорожнього руху не доведений жодним доказом, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію») Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 17.1. ПДР України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його належної фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення. Нормами ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису. За для дотримання вимог ч. 4 ст. 9 КАС України, за якими, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 було витребувано в Управління патрульної поліції у м. Києві наявні матеріали, зокрема, але не виключно, запис з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського, що здійснював фіксацію та розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , фото/відео фіксацію вчинення ОСОБА_1 правопорушення п. 17 ПДР, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за наслідками чого було складено постанову серії ЕАМ № 2733919 від 24.06.2020. Копію вказаної ухвали суду було отримано уповноваженим представником Управління патрульної поліції у м. Києві, водночас, її вимоги так і не було виконано. Слід констатувати, що відповідачем на підтвердження вчинення позивачем порушення, за яке було її притягнуто оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності, не було долучено до матеріалів справи відеозапис з камери, який би міг дати смогу суду дослідити обставини події. Інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем ПДР України відповідачем також не надано. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення позивачем п. 17.1 ПДР України, достовірно не підтверджено належними та допустимими доказами, а відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Колегія суддів наголошує, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, а в даному випадку, відповідач не виконав обов`язок по доказуванню і не довів факт вчинення позивачем правопорушення. Варто також звернути увагу на загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та на те, що усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України є доведеною, адже матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження цього, а обов`язок доказування вини покладено саме на суб`єкта владних повноважень. На зазначене, суд першої інстанції не звернув уваги. Наведене дає підстави констатувати, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КпАП України. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню з розподілом судових витрат за подання позову та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві, згідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2021 р. - скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора поліції Управління патрульної служби у м. Києві Осаулова Павла Анатолійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2733919 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 . Справу про адміністративне правопорушення - закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Ганечко О.М. Судді Кузьменко В.В. Василенко Я.М.