Постанова 4855 № 320/2618/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2618/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О., судді: Кузьмишина О.М., Лічевецький І.О., за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю., пр-к позивача Чичка О.О., пр-к відповідача Бублик Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцеркіської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцеркіської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із позовом до Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) № 12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просило суд: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд.137, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усуненню порушень зазначених в акті перевірки №10 від 10.01.2020. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. У подальшому, від представника Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020. Вказана заява обґрунтована неможливістю на теперішній час виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у зв`язку із складною епідеміологічною ситуацією пов`язаною із поширенням і подоланням наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19 та відповідною відсутністю у зв`язку із цим можливості для усунення всіх пунктів порушень одночасно у короткий термін. На підставі зазначеного, Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області просить відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі №320/2618/20 строком на один рік для надання часу необхідного для виконання рішення суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року відмовлено Дошкільному навчальному закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у даній справі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 липня 2021 року. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні, а заявником не надані докази наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, та не зазначено про їх існування. За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області про відстрочення виконання рішення суду та необхідність відмови у його задоволенні. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Разом з тим, згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, за правилами ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Із системного аналізу наведеної статті слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань. Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Матеріали справи свідчать, що 10.01.2020 на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській № 1412 від 27.12.2019, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №11016 від 27.12.2019, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області. За результатами перевірки складений акт №10 від 10.01.2020 у якому зафіксовано 13 порушень, що можуть призвести до пожежі або надзвичайної ситуації . Акт перевірки №10 від 10.01.2020 підписаний відповідачем, з відмітною про усунення виявлених порушень у разі наявності фінансування. 25.06.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області винесено припис № 209 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області. З огляду на встановлені порушення зафіксовані у акті №10 від 10.01.2020, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Наразі, в заяві від 05 квітня 2021 року про відстрочення виконання рішення суду на один рік відповідач вказує на неможливістю виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у зв`язку із складною епідеміологічною ситуацією пов`язаною із поширенням і подоланням наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19 та відповідною відсутністю у зв`язку із цим можливості для усунення всіх пунктів порушень одночасно у короткий термін. На підставі зазначеного, Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області просить відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі №320/2618/20 строком на один рік для надання часу необхідного для виконання рішення суду. Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставин. В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена заявником. Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору. Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зупинення експлуатації Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцеркіської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 24220025), розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд. 137 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки №10 від 10.01.2020. Колегія суддів зазначає, що відповідач частково усунув виявлені позивачем порушення, що підтверджується даними, зокрема, Акта перевірки № 432 від 04.12.2020. При цьому, суд звертає увагу, що станом на час розгляду апеляційної скарги, відповідачем або апелянтом не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки, у тому числі наступних порушень: не обладнано будівлю об`єкту системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5.-56:2014; не обладнано будівлю (об`єкту) системою оповіщення про пожежу; будівля об`єкту не обладнана пристроями блискавко-захисту будівель відповідно до вимог. Таким чином, виявлені порушення залишаються не усунутими. Колегія суддів зазначає, що при збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю. Характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Окрім того, колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача. Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації. Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року в справі № 320/2618/20. Колегія суддів враховує, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також, 17.03.2020 Верховна Рада України прийняла законопроект №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв`язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу. При цьому, апеляційний суд враховує умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Проте, заявником не надала жодного доказу, який би свідчив, що у зв`язку з вищевикладеними обставинами, Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) №12 «Джерельце» Білоцеркіської міської ради Київської області не працював. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про порушення заявнику було відомо з моменту складення Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області акта перевірки №10 від 10.01.2020, водночас, з моменту виявлення вказаних порушень минуло більше року і заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження усунення цих порушень. За таких підстав, колегія суддів вважає, що правові підстави для відстрочення виконання рішення суду відсутні, а тому приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви. У відповідності до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцеркіської міської ради Київської області залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді О.М. Кузьмишина І.О. Лічевецький (повний текст постанови складено 07.07.2021р.)