Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3697/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3697/20 Головуючий у 1 інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Глущенко Я.Б. Черпіцької Л.Т. За участю секретаря Вінокурової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - Головне управління ДСНС України у Київській області) звернувся до суду з позовом до Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Лозовий Яр, вул. Шкільна, 30, до усунення порушень зазначених в акті від 17.01.2020 №3 Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Лозовий Яр, вул. Шкільна, 30, до усунення порушень зазначених в акті від 17.01.2020 №3. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Лозовоярівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що чинне законодавство пов`язує підстави звернення до суду із позовом про застосування заходів забезпечення не з будь-якими порушеннями, а виключно з тими, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. 09 березня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області надійшло клопотання про залучення третьої особи, в якому просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Яготинську міську раду. У клопотанні про залучення третьої особи відповідач посилається на те, що Яготинську міську раду включено до складу засновників Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області, а також, Яготинська міська рада є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та на неї покладені видатки на освіту, в тому числі, на загальну середню та дошкільну освіту. Колегія суддів зазначає, що відповідач є юридичною особою та має достатній обсяг повноважень для представництва своїх інтересів в суді, на навчальний заклад покладено обов`язок дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки і такий навчальний заклад може безперешкодно звертатись в разі необхідності до власника та засновника, органу управління освітою без залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 804/8378/17. З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області про залучення до участі у справі Яготинської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору колегією суддів відмовлено. Також, 09 березня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому посилається на те, що у період з 16.03.2021 року по 22.03.2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області буде проводитися планова перевірка відповідача щодо додержання вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. Оскільки, відповідачем не надано будь-яких доказів, що ним було усунено порушення техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в Акті від 17 січня 2020 року №3, що могло б бути зафіксовано за наслідками проведення перевірки, колегією суддів у задоволенні клопотання Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області про відкладення розгляду справи - відмовлено. 09 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Київській області №1418 від 27 грудня 2019 року, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №11163 від 28 грудня 2019 року, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Лозовоярівським навчально-виховниим комплексом "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)" Яготинської районної ради Київської області. За результатами перевірки складений Акт №3 від 17.01.2020 року, у якому зафіксовано 48 порушень, що можуть призвести до пожежі та надзвичайної ситуації. Акт перевірки №3 від 17 січня 2020 року підписаний Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області - Пономаренко Т.В., без зауважень. 30 січня 2020 року начальником Яготинського районного сектору Головного управління ДСНС України у Київській області, керуючись ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, видано рапорт про виявлені порушення під час перевірки Лозовоярівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)" Яготинської районної ради Київської області. Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V). За приписами частини 1 статті 1 вищевказаного Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом. Частиною 1 статті 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. У відповідності до ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів. В силу положень статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Приписами пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій передбачено, що основними завданнями ДСНС, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. При цьому, приписами підпункту 48 пункту 3 вищевказаного Положення№ 1052 закріплено, що основними завданнями ДСНС є: звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. За приписами частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДСНС України у Київській області звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Лозовий Яр, вул. Шкільна, 30, до усунення порушень зазначених в Акті від 17 січня 2020 року №3. Підставою для звернення до суду став Акт Яготинського районного сектору Головного управління ДСНС України у Київській області від 17 січня 2020 року №3, яким зафіксовано 48 порушень Лозовоярівським навчально-виховним комплексом «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с. 35-46). У вищевказаному Акті від 17 січня 2020 року №3 зафіксовані наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки: 1) Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 3) Пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - в будівлі котельні система протипожежного захисту (далі - СПЗ) не справна і не утримується в постійній готовності до виконання роботи; 4) Пункт 5 розділу II ППБУ - на об`єкті на видимих місцях не вивішені розроблені та затверджені керівником інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників; 5) п. 2.23 розділ III ППБУ; п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7- 2016 - ширина дверей евакуаційного виходу на першому поверсі приміщення роздягальні менше нормованого значення, а саме: ширина менше 80 см..; одне полотно двох двостулкових дверей які розміщені в будівлі менше нормованого значення, а саме: менше 80 см.; 6) п. 2.23 розділ III ППБУ А.01.001- 2014; п. 7.2.11 ДБН В. 1.1- 7-2016 - двері коридору на першому та другому поверхах, двері сходових кліток не обладнані пристроями для само зачинення; 7) Пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - не забезпечена безпечна відстань від ізольованих проводів прокладених відкрито, до горючих основ (конструкцій, деталей) яка повинна бути не менше 1 метра; 8) Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщенні котельні допускається експлуатація проводів, без захисної ізоляції; 9) Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); 10) Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщенні кабінету англійської мови допускається користування пошкодженим вимикачем; 11) Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається знімання дверей сходових кліток та коридорів; 12) Пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляху евакуації з приміщення їдальні та правої сходової клітини на першому поверсі не відчиняються в напрямку виходу з приміщення; 13) п. 22 розділу 11 ППБУ; п. 8.6 ДБН В. 1.1-7- 2016 - вихід на горище зі сходової клітки зроблений не через протипожежний люк 2-го типу розміром не менше 0,6 х 0,8 м по закріпленій вертикальній металевій драбині; 14) п. 2.3 глава 2, розділ III ППБУ - двері електрощитових не протипожежні 2-го типу; 15) Пункт 1.10 глави 1 розділу III ППБУ - на території об`єкта освітлення входів до будівлі та споруд не забезпечено; 16) Абзац перший пункту 2.12 глави 2 розділу III ППБУ - електрощитова на першому поверсі використовується не за призначенням, її засмічено та захаращено горючими матеріалами; 17) Пункт 2.3 1 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; 18) Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено працівників об`єкта справними засобами індивідуального захисту; 19) Пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - відсутній захист будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів; 20) Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в приміщенні бібліотеки захаращений шлях евакуації стелажем, в приміщенні їдальні другий зовнішній евакуаційний вихід не утримується вільним (забитий); 21) Пункт 8 розділу ІІ ППБУ - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОС`Г 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; 22) Пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - Територія об`єкта, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечено; 23) Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в приміщеннях будівель; 24) Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 25) Підпункт 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні резервуари не справні і не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 26) Пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - не доукомплектований пожежний щит згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 1 шт., лопати - 1 шт., сокири - 1 шт.; 27) Підпункт 5 пункту 2.1 ї лави 2 розділу V ППБУ - Підпункт 5 пункту 2.1 ї лави 2 розділу V ППБУ; 28) Підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Біля місць розташування пожежної водойми не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) 3 нанесеними на них: літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 29) Пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - об`єкт не забезпечений адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби; 30) Пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - не зазначено на корпусах наявних переносних порошкових вогнегасниках облікові номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації; 31) Пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ - електророзетки, вимикачі та перемикачі не встановлені на не горючій основі (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; 32) Пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщенні методичного кабінету електричні провода прокладені приховано(під обоями) не заізольовано від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт; 33) Пункти 3, 4 розділу II Вимог - відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; 34) Пункт 5 розділу ІІ Вимог - захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана; 35) Пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог - стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання; 36) Пункт 7 розділу II Вимог - Технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання; 37) Пункт 9 розділу II Вимог - експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок; 38) Пункт 13 розділу II Вимог - інженерні комунікації захисної споруди цивільного захисту не пофарбовані відповідно до їх призначення; 39) Пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог - ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо не забезпечено; 40) Пункти 1,2 глави 1 розділу VI Вимог - формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд)не визначені; 41) Глава 2 розділу VII Вимог - особовий склад формування (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість не визначено; 42) Пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог - формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку не забезпечені; 43) Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - захисна споруда необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, не забезпечена; 44) Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - лікарськими засобами та медичними виробами захисна споруда не забезпечена; 45) Пункт 2 додатку 10 до Вимог - перевірка системи вентиляції (записи у журналі перевірки протирадіаційного укриття) не проводиться щорічно; 46) Пункт 3 глави 9 розділу III Вимог - Перевірка справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, не проводиться; 47) Пункт 21 глава 9 Розділу III Вимог - Перевірка та обслуговування систем каналізації (записи у журналі перевірки протирадіаційного укриття) не проводиться щорічно; 48) Пункт 2 глави 3 розділу VI Вимог - технічний стан приміщень захисних споруд і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення не проводяться. Вищезазначені порушення правил пожежної безпеки, які не усунені відповідачем, на думку колегії суддів, не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, у свою чергу, унеможливлює забезпечити безпеку працівників та учнів, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації. Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про те, що чинне законодавство пов`язує підстави звернення до суду із позовом про застосування заходів забезпечення не з будь-якими порушеннями, а виключно з тими, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, колегія суддів вважає необгрунтованими, адже, виявлені позивачем порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки є суттєвими та несуть ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі чи надзвичайної ситуації. Посилання апелянта на незначну кількість неусунених недоліків, які не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів вважає безпідставним та наголошує на тому, що відповідачем - Лозовоярівським навчально-виховним комплексом «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області не надано суду будь яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування. При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав, що «існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель». З огляду на зазначене, враховуючи, що кожне із виявлених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі навчального закладу. При цьому, колегія суддів враховує, що застосовані до відповідача заходи реагування матимуть тимчасовий характер, період дії яких, залежить безпосередньо від факту усунення Дошкільним навчальним закладом виявлених порушень. Крім того, застосовані до відповідача заходи реагування матимуть, також, спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також, такі заходи реагування, як повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі навчально-виховного комплексу не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18. Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №520/8993/18, слід зазначити наступне. Посилаючись на вищевказану постанову Верховного Суду, апелянт зазначає, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі може бути застосований до власника приміщення, а відповідач - не є таким. Дослідивши зазначену постанову Верховного Суду, колегія суддів встановила, що спір виник за інших фактичних обставин, оскільки, у вказаній справі після проведення контролюючим органом перевірки та складання відповідного акту перевірки, змінився власник будівлі, щодо якої проводилася така перевірка, що стало підставою для відмови у застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта. Доводи апелянта про те, що незалучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Яготинської районної ради до участі у даній справі є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, як було вищезазначено, відповідач є юридичною особою та має достатній обсяг повноважень для представництва своїх інтересів в суді, на навчальний заклад покладено обов`язок дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки і такий навчальний заклад може безперешкодно звертатись в разі необхідності до власника та засновника, органу управління освітою без залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 804/8378/17. Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції правомірно застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Лозовий Яр, вул. Шкільна, 30, до усунення порушень зазначених в Акті від 17 січня 2020 року №3. Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Лозовоярівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок)» Яготинської районної ради Київської області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Глущенко Я.Б. Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено 18.03.2021 р.