Постанова 4852 № 280/4927/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4927/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Позивач) звернулось до суду із позовом до Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» (далі Відповідач), в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованих за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за результатами проведеної перевірки Позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівлі, приміщення та території Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованого за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації будівель та приміщень за вказаною адресою до усунення виявлених порушень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі №280/4927/21 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації задоволено. Державний навчальний заклад «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги, Відповідач зазначив про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що до моменту винесення оскаржуваного рішення суду Відповідачем усунуто практично всі порушення та доведено, що будівлі та приміщення Центру розташовані за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, приведені до задовільного стану пожежної безпеки та їх експлуатація не несе потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей. Водночас порушення яке полягає у необладнані будівель Відповідача автоматичною пожежною сигналізацією, на думку останнього, не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Центру, оскільки законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Відповідач вважає, що оскільки облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на те, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку, що може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння, руйнації будівельних конструкцій будівлі, ускладнення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, що, у свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, тому таке порушення є підставою для застосування заходів реагування в межах спірних правовідносин. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.03.2021 по 23.03.2021, на підставі наказу № НС-341/53 від 15.12.2020, посвідчення на перевірку № 555 від 01.03.2021, Позивачем проведено планову перевірку Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованого за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, за наслідками якої складено Акт №218 від 23.03.2021 (а.с.15-21). В ході перевірки Позивачем встановлено, що будівлі, приміщення, територія Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: 1) Не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відповідно до вимог пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Наявність на об`єкті систем протипожежного захисту сприяє швидкому виявленню ознак пожежі в початковій стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та необхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об`єкта. Відсутність системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та веде до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. 2) Не відділено приміщення електрощитових протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» в навчальному корпусі та гуртожитку. Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Ступінь вогнестійкості заповнення отвору повинно відповідати ступені вогнестійкості протипожежної перешкоди відповідно ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров`я людини. 3) Допускається встановлення на вікнах приміщень глухих ґрат на першому та другому поверхах навчального корпусу, першому поверсі виробничої майстерні, першому поверсі гуртожитку. Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку. Віконний отвір являє собою шлях евакуації у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації. При встановленні глухих ґрат унеможливлюється евакуація через віконний отвір, в наслідок чого людина може опинитися в пастці, що становить загрозу для життя і здоров`я людей. 4) Допускається з`єднання, відгалудження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у електро-газозварвальній виробничої майстерні, гуртожитку. Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Не правильне з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів становить велику небезпеку виникнення пожежі. Через великий опір у місцях стиків може відбуватись перегрівання та пошкодження ізоляцій, що призведе до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я та життя людей. 5) Не укомплектовано пожежний кран-комплект на другому поверсі навчального корпусу, першого поверху виробничої майстерні, 2, 3, 4 поверхах гуртожитку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля. Відповідно до вимог пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Пожежні крани (пожежні кран-комплекти) є складовою частиною системи внутрішнього водяного пожежогасіння. Використовуються для локалізації і ліквідації пожеж. Неукомплектованість пожежних кран-комплектів внутрішнього протипожежного водопостачання може призвести до неможливості їх використання в разі виникнення пожежі. Такий стан може призвести до поширення пожежі на значну площу, руйнування та обвалення будівельних конструкцій від дії вогню, що несе загрозу життю та здоров`ю людей. 6) Двері на шляху евакуації замкнені на навісні замки та болтові з`єднання на першому поверсі навчального корпусу, другому поверсі гуртожитку. Відповідно до пункту 2.37 розділ III глави 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, не допускається забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель. Під час перебування в цих приміщеннях людей двері мають бути відчинені. Встановлення замків та використання болтових з`єднань може призвести до перешкоджання евакуації людей, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. 7) Допускається зачинення дверей евакуаційних виходів на ключ 1-5 поверхах гуртожитку. Відповідно до пункту 2.37 розділ III глави 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, не допускається забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель. Під час перебування в цих приміщеннях людей двері мають бути відчинені. Встановлення замків може призвести до перешкоджання евакуації людей, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. З огляду на не усунення Відповідачем виявлених в ході перевірки порушень, Позивач звернувся до суду із позовом у даній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду справи залишилось не усунутим одне порушення правил пожежної та техногенної безпеки, зокрема: не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Зазначене порушення, на переконання суду, свідчить про високі ризики пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров`ю людей як працівників, так і учнів ДНЗ «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», що є підставою для заборони його експлуатації. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V). Частиною 5 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу вищенаведених положень Закону №877-V та Кодексу цивільного захисту України слідує те, що Позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Як зазначалось вище, станом на момент розгляду цієї справи у суді першої інстанції, Відповідачем не усунуто одне порушення правил пожежної та техногенної безпеки, зокрема: не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що не заперечується учасниками справи. Суд першої інстанції, надаючи оцінку наявності загрози життю та здоров`ю людей при неусунені вказаного порушення, правильно зазначив, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Так, згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за №252/26697 (далі Правила №1417) пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Пунктом 2.2 Розділу ІІІ Правил №1417 керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування). Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відповідно до п. п. 12, 24, 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі; Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Вищенаведене свідчить про те, що порушення, яке було виявлено під час перевірки та залишилось неусуненим на час розгляду даної справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, є таким, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, що, у свою чергу, свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованих за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, до повного усунення порушень. Щодо посилань Відповідача на експертний висновок №007/2022 протипожежного стану об`єкта, відповідно до якого зазначено «Проведеною експертизою (оцінкою) протипожежного стану Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6 та вул. Козака Бабури, буд. 8, станом на 30 березня 2022 року, стан забезпечення пожежної безпеки на об`єкті задовільний», суд апеляційної інстанції зазначає таке. З аналізу зазначеного експертного висновку слідує, що експертом Зєнковим Є.О. взагалі не була надана оцінка відсутності на об`єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, передбаченої положеннями п. 1.2 Розділу V Правил №1417 та ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», та не зазначені наслідки відсутності такої системи та їх вплив на стан забезпечення пожежної безпеки на об`єкті. Таким чином, зазначений висновок експерта №007/2022 не свідчить про повне усунення Позивачем виявлених під час перевірки порушень та відсутність в межах спірних правовідносин загрози життю та/або здоров`ю людей. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що застосований судом першої інстанції захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення останнім виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та, зокрема, забезпечення безпеки життю та здоров`ю людей. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24.02.2023 скасуванню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі №280/4927/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов