Постанова 4851 № 440/2267/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 р. Справа № 440/2267/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 12.04.21 по справі № 440/2267/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного управління поліції відділ поліції №2 Головного управління Національної полііції в Полтавській області третя особа: Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського районного управління поліції відділ поліції №2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції в Полтавській області в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Полтавського районного управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни від 05 лютого 2021 року поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № НОМЕР_1 , - визнати протиправною бездіяльність Полтавського районного управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як інваліда війни від 05 лютого 2021 року поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний номер № НОМЕР_1 , - визнати протиправною бездіяльність Полтавського районного управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не перенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ-12033982 від 05 лютого 2021 року до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог пункту 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", - зобов`язати Полтавське районне управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни реєстраційний номер № НОМЕР_1 від 05 лютого 2021 року, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом строк звіт про виконання судового рішення, - зобов`язати Полтавське районне управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 та окремо направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області - відповідні довідки про несення служби ОСОБА_1 у нічний час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його думку, відповідач неналежним чином розглянув звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ФИ-12033982 від 05 лютого 2021 року, а також відомою надати йому та окремо направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області - відповідні довідки про несення служби ОСОБА_1 у нічний час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського районного управління поліції відділ поліції №2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувате вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що звернення ОСОБА_1 було адресоване начальнику ГУНП в Полтавській області, в якому зазначено, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією посвідчення. Позивач зазначає, що виходячи з приписів частини другої статті 15 Закону № 393/96-ВР, що звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 мало бути розглянуте особисто начальником ГУНП в Полтавській області. Позивач вважає, що посилання представника відповідача в цій частині на те, що вирішення порушеного у зверненні питання відноситься до повноважень УФЗБО ГУНП України в Полтавській області є безпідставними, оскільки Законом № 393/96-ВР розгляд звернень осіб з інвалідністю внаслідок війни безальтернативно покладено на перших керівників державних органів. Відповідно до пункту 2 Положення про управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області, затвердженого наказом ГУНП в Полтавській області від 25.01.2017 №100, Управління є структурним підрозділом апарату ГУНП в Полтавській області. Позивач вважає, що надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер НОМЕР_2 за підписом начальника УФЗБО ГУНП України в Полтавській області не може вважатись розглядом цього звернення по суті, оскільки розглянути таке звернення мав безпосередньо начальник ГУНП в Полтавській області. Позивач звертає увагу, що в своєму зверненії реєстраційний номер ФИ-12033682 від 05.02.2021 наголошував, що станом на 05.02.202 і з ОСОБА_1 не проведено повного розрахунку за службу в складі слідчо-оперативної групи вказаним підрозділом за весь період служби, але вказаний факт та інші грубо проігноровані відповідачем, що є неприпустимим фактом та відкрито суперечить ст. 1, 12 Конвенції МОП «Про захист заробітної плати» № 95, ст. 107, 116, 117 КЗпПУ, ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Також позивач підкреслює, що відповідачем проігноровані вищевказані факти та обставини обгрунтовані позивачем та жодним чином не вжито належних заходів реагування відповідачем на звернення апелянта від 05.02.2021 направленого через Урядовий контактний центр реєстраційний № НОМЕР_1 по факту відкритого порушення прав позивача про що свідчить незаконна відповідь відповідача, згідно якої звернення апелянта належним чином не розглянуто, порушенні права ОСОБА_1 , як інваліда війни, ветерана Національної поліції України, учасника бойових дій - станом на 17.04.2021 є не відновленими. На думку позивача, судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі вищевказаних обставин та фактів взято не було, що є пряме порушення сг. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Третя особа, Головне управління Національної поліції в Полтавській області надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій зазначає, що порушені у зверненні №ФИ-12033682 питання є аналогічними тим, що були предметом розгляду по справі №440/2834/20. Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області щодо не направлення довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07.11.2015 по 03.08.2016 до ГУНП в Полтавській області. На думку представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в межах спірних правовідносин (звернення ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року №ФИ-12033682) відсутні правові підстави для зобов`язання Полтавське районне управління поліції відділу поліції № 2 ГУНП в Полтавській області надати ОСОБА_1 та окремо направити до ГУНП в Полтавській області - відповідні довідки про несення ним служби у нічний час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року під час добового чергування у складі слідчо- оперативної групи для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час, оскільки це питання було предметом розгляду по судовій справі №440/2834/20. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 направив через Урядовий контактний центр звернення до Національної поліції України, яке адресоване особисто начальникові Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Чернікову М. /а.с. 25/. У цьому зверненні (реєстраційний №ФИ-12033682) ОСОБА_1 вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року справа № 440/2834/20 - визнано протиправною бездіяльність Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області щодо не направлення довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області. У зв`язку з вищевикладеним просив надати йому та окремо направити відповідні довідки про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Наголошував, що станом на 05 лютого 2021 року з ним не проведено повного розрахунку за службу в складі слідчо-оперативної групи вказаним підрозділом за весь період служби. Вказане суперечить статтям 1, 12 Конвенції МОП «Про захист заробітної плати» № 95, статтям 107, 116, 117 КЗпПУ, статтям 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 %. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року у справі № 21- 518а14. Тому просив ініціювати виплату йому додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, грошове забезпечення (компенсацію) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Надати компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні. Листом Полтавського районного управління поліції відділ поліції №2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області за підписом Начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 25 лютого 2021 року №ФИ-81/кц відповідач зазначив, що Відділом поліції № 2 Полтавського районного управління поліції (раніше до реорганізації Полтавський РВП Полтавського ВГІ ГУНП в Полтавській області) уважно розглянуто ОСОБА_2 звернення на Урядову гарячу лінію від 05 лютого 2021 року № НОМЕР_1 . За наслідками розгляду повідомлено, що порушене у зверненні позивача питання було предметом розгляду судової справи №440/2834/20. Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області щодо ненаправлення довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області. В решті позовних вимог відмовлено. Звернуто увагу, що вказаним судовим рішенням ні ГУНП в Полтавській області, ні Полтавське районне відділення поліції не зобов`язано вчинити жодні дії. Так, облік фактичного часу служби в нічний час, у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час для нарахування доплати здійснюється на підставі відповідного обліку (письмові накази керівників; графіки нарядів чергувань; щомісячний табель обліку робочого часу (в період чи чинності Наказу МВС України від 31 грудня 2007 року №499) та довідки (довідок) обліку несення поліцейськими служби в нічний час за відповідною формою. Відповідно наявність вказаного обліку і цієї довідки (довідок) є обов`язковою умовою для виплати доплати за службу в нічний час. Оскільки довідки про несення служби в нічний час та письмові накази про залучення ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до служби в понаднормовий час внаслідок тривалого проміжку часу не збереглися, правові підстави для складання таких довідок для проведення повного розрахунку за службу у нічний час - відсутні. Аналогічних висновків дійшли суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи №440/2834/20 та зауважили, що навіть з журналів інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю, книг нарядів, книг видачі й приймання озброєння Полтавського РВП за 2015-2016 роки неможливо встановити фактично відпрацьований позивачем час служби, зокрема в нічний час та відповідно визначити суму доплати за службу у нічний час. Вищевказані фактичні обставини свідчать про неможливість складання довідок про несення ОСОБА_1 службу у нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року та відповідно здійснення доплати за службу у нічний компенсації за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Ураховуючи викладене, повідомлено також про відсутність правових підстав для надання компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та виплати середнього заробітку з затримки розрахунку при звільненні. У разі незгоди з прийнятим рішенням, позивачу роз`яснено можливість оскаржити його в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України /а.с. 26/. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин (звернення ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року №ФИ-12033682) відсутні правові підстави для зобов`язання Полтавського районного управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 та окремо направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області - відповідні довідки про несення служби ОСОБА_1 у нічний час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян". Частиною 1 статті 1 названого Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 вказаного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 5 вказаного Закону встановлені вимоги до звернення, а статтею 7 цього Закону визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. При цьому, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Слід зазначити, що звернення позивача від 20 грудня 2020 року відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", а тому у силу положень статті 7 цього Закону мало бути розглянуте по суті особою, до повноважень якої належить розгляд такого звернення. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). За приписами частини 1 статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач направив звернення № ФИ-12033682 через Урядовий контактний центр безпосередньо Начальникові Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. З відповіді наданої ОСОБА_1 за результатами розгляду вказаного звернення встановлено, що Відділом поліції № 2 Полтавського районного управління поліції (раніше до реорганізації Полтавський РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області) розглянуто звернення ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію від 05.02.2021 №ФИ-12033682 та 25 лютого 2021 року надано відповідь за підписом безпосереньо начальника ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача, що звернення від 05.02.2021 №ФИ-12033682 розглянуто неналежною особою. Переглядаючи адміністративну справу та надаючи оцінку повноті відповіді відповідача на звернення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідне звернення вмотивоване саме рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 440/2834/20, яким визнано протиправною бездіяльність Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області щодо не направлення довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області. Як наслідок, на думку позивача, відповідач зобов`язаний: надати йому та окремо направити відповідні довідки про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час; ініціювати виплату йому додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, грошове забезпечення (компенсацію) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час; надати компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні /а.с. 25/. Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи № 440/2834/20 судом надавалась оцінка наступним вимогам ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області: - визнати протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення відповідних довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час; - зобов`язати Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області направити відповідні довідки про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року; - стягнути з ГУНП в Полтавській області невиплачене грошове забезпечення за службу у нічний час у розмірі 3167,16 грн за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року; - визнати протиправною відмову ГУНП в Полтавській області, викладену в листі від 24 січня 2020 року за вих. № ФИ 106-125-126-145-269-242/кц, щодо не проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у нічний час та грошового несення служби понад установлений законодавством робочий час; - визнати незаконним утримання ГУНП в Полтавській області з грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 2750,00 грн компенсації за відпустку; - зобов`язати ГУНП в Полтавській області провести повний розрахунок (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період часу з 07.11.2015 по 03.08.2016 з урахуванням обставин, встановлених судом; - стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 утриману компенсацію за відпустку у розмірі 2750,00 грн; - стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати з урахуванням обставин, встановлених судом; - зобов`язати ГУНП в Полтавській області подати у строк встановлений судом звіт про виконання судового рішення. Під час розгляду справи № 440/2834/20 (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reestr.court.gov.ua/Review/91074133) суд дійшов висновку, що Полтавським РВП ГУНП в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах, яка полягає у не направленні відповідних довідок про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Водночас позовна вимога про зобов`язання Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області направити відповідні довідки про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року до ГУНП в Полтавській області задоволенню не підлягає, оскільки внаслідок тривалого проміжку часу між звільненням позивача та зверненням його до суду зазначені довідки не збереглися. За результатами перегляду справи № 440/2834/20 Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12 січня 2021 року (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reestr.court.gov.ua/Review/94198312) зазначив, що "... обов`язковою умовою для виплати доплати за службу в нічний час є відповідний облік (письмові накази керівників, графіки нарядів чергувань) та видана на підставі цього довідка обліку несення поліцейськими служби в нічний час як первинного документу обліку фактичного часу служби в нічний час. Отже, з урахуванням того, що довідки про несення служби в нічний час та письмові накази про залучення колишнього працівника ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 03.08.2016 до служби в понаднормовий час не збереглися, колегія суддів зауважує, що відсутні правові підстави для зобов`язання Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області направити відповідні довідки про несення служби у нічний час ОСОБА_1 за період часу з 07.11.2015 по 03.08.2016 до ГУНП в Полтавській області для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Щодо посилання скаржника про те, що несення служби апелянтом у нічний час, у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час в період з 07.11.2015 по 03.08.2016 підтверджується журналом інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за 2015-2016 роки; книгою нарядів Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за 2015-2016 роки; книгою видачі й приймання озброєння за 2015-2016 роки в якій відображена достовірна інформація час та дата заступання в наряд та здавання зброї (але зазначений журнал на запит не надано для точного обрахунку часу несення позивачем служби у нічний час, у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час), то колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки по - перше з вказаних документів неможливо встановити достеменно фактично відпрацьований служби позивача, зокрема в нічний час та відповідно визначити суму доплати за службу у нічний час, а по - друге облік фактичного часу служби позивача в нічний час, у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час для нарахування доплати здійснюється на підставі відповідного обліку (письмові накази керівників; графіки нарядів чергувань; щомісячний табель обліку робочого часу (в період чинності Наказу МВС України від 31.12.2007 №499) та довідки (довідок) обліку несення поліцейськими служби в нічний час за відповідною формою. Відповідно наявність вказаного обліку і цієї довідки (довідок) є обов`язковою умовою для виплати доплати за службу в нічний час". Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в межах спірних правовідносин (звернення ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року №ФИ-12033682) відсутні правові підстави для зобов`язання Полтавське районне управління поліції відділу поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 та окремо направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області - відповідні довідки про несення служби ОСОБА_1 у нічний час за період часу з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2016 року під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи для проведення повного розрахунку (додаткового грошового забезпечення) за службу у нічний час та грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутнясть підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки жодної бездіяльності щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року № ФИ-12033682, не вжиття належних заходів реагування по фактам, викладеним у зверненні, а також фактичного ненадання відповіді на згадане звернення, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № НОМЕР_1 , відповідач не допускав. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі № 440/2267/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 440/2267/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко