Постанова 4850 № 200/2317/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року справа №200/2317/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Шевченка С.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. (повний текст складений 20 травня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/2317/21-а (головуючий І інстанції суддя Хохленков О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Волноваського районного суду Донецької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправним рішення, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 03 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ДСА в Донецькій області, Волноваського районного суду Донецької області про визнання протиправним рішення, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд: - визнати протиправним рішення зборів суддів Волноваського районного суду, викладене в протоколі № 1 від 11.10.2011 року про висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків та вчинок, який порочить його, як державного службовця та дискредитує суд, - скасувати наказ начальника ТУ ДСА в Донецькій області № 388-к від 01.11.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Волноваського районного суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів Волноваського районного суду на підставі ч. 2 ст. 149 Закону України „Про судоустрій і статус суддів, - поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника апарату Волноваського районного суду, - зобов`язати ТУ ДСА в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2011 року до дня ухвалення рішення суду, - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць (а.с. 1-2). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 14 червня 2021 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Донецькій області, Волноваського районного суду Донецької області про визнання протиправним рішення, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання протиправним рішення зборів суддів Волноваського районного суду, викладене в протоколі № 1 від 11.10.2011 року про висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків та вчинок, який порочить його, як державного службовця та дискредитує суд, залишено без розгляду (а.с. 134-140). Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення останнім норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 04.02.2021 кримінальне провадження стосовно нього було закрито, тобто з цього моменту у нього виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами. Оскільки строк досудового розслідування кримінальної справи тривав так довго не з його вини, вважає, що у нього була відсутня можливість оскаржити факти порушення своїх суб`єктивних прав неправомірними діями відповідачів своєчасно. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав. Представники відповідачів до судового засідання не з`явились. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити з наступних підстав. 01.11.2011 року наказом начальника ТУ ДСА в Донецькій області № 388-к позивача було звільнено з посади керівника апарату Волноваського районного суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів Волноваського районного суду на підставі ч. 2 ст. 149 Закону України „Про судоустрій і статус суддів. В листопаді 2011 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про поновлення на посаді керівника апарату Волноваського районного суду Донецької області. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/22632/2011 у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 було відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції була залишена без змін (а.с. 116-123). Таким чином судове рішення у справі 2а/0570/22632/2011 в частині скасування наказу начальника ТУ ДСА в Донецькій області № 388-к від 01.11.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Волноваського районного суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів Волноваського районного суду на підставі ч. 2 ст. 149 Закону України „Про судоустрій і статус суддів та поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника апарату Волноваського районного суду набуло законної сили. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року провадження у справі було закрито в частині скасування наказу начальника ТУ ДСА в Донецькій області № 388-к від 01.11.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Волноваського районного суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів Волноваського районного суду на підставі ч. 2 ст. 149 Закону України „Про судоустрій і статус суддів та поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника апарату Волноваського районного суду. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 ухвала суду про закриття провадження у справі була залишена без змін. Залишилася позовна вимога про визнання протиправним рішення зборів суддів Волноваського районного суду, викладене в протоколі № 1 від 11.10.2011 року про висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків та вчинок, який порочить його, як державного службовця та дискредитує суд. Суд першої інстанції, залишаючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Донецькій області, Волноваського районного суду Донецької області в частині визнання протиправним рішення зборів суддів Волноваського районного суду, викладене в протоколі № 1 від 11.10.2011 року про висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків та вчинок, який порочить його, як державного службовця та дискредитує суд, виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк та збори суддів Волноваського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2011 року не мають ніякого відношення до кримінального провадження, яке проводилося слідчими органами відносно позивача. Однак суд першої інстанції не врахував постанову Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 816/905/17, де було зроблено наступний висновок: «Збори суддів як орган суддівського самоврядування, який обговорює питання внутрішньої діяльності суду та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, та пункту 7 частини першої статті 4 КАС України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року. Встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах». За унормуванням ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, суд першої інстанції, залишаючи частину позовних вимог без розгляду на підставі ч. 5 ст. 122 КАС України, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення неправомірної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. щодо залишення частини позовних вимог без розгляду задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. у справі № 200/2317/21-а щодо залишення частини позовних вимог без розгляду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 7 липня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв