Постанова 4807 № 322/232/21
від 06.07.2021 ·Дата документу 06.07.2021 Справа № 322/232/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/2569/21 Головуючий у 1-й інстанції: Губанов Р.О. Є.У.№ 322/232/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., секретар: Бабенко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі адвоката Острика Сергія Юрійовича на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 травня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 7.2327 гектарів кадастровий №2323685900:10:006:0017 і площею 7.2328 гектарів кадастровий №2323685900:10:006:0016, укладених сторонами 25 грудня 2009 та 27 лютого 2012 р.р. відповідно, у зв`язку із систематичною невиплатою орендної плати. У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Острик С.Ю. зазначив, що орендна плата за двома договорами оренди виплачена представникові позивача ОСОБА_3 , яку останній нотаріально посвідченими довіреностями уповноважував управляти спірними земельними ділянками з правом отримання орендної плати. На підтвердження факту отримання повіреною особою орендної плати за спірними договорами надано відповідні розписки від 19.09.2013 та від 25.12.2009. Представником позивача адвокатом Кравченком В.А. заявлено клопотання про призначення технічної експертизи давності документів. Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 травня 2021 року призначено судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:
1. Чи виготовлений рукописний текст в оригіналах розрахунку орендної плати від 19.09.2013, розписках про отримання орендної плати від 25.12.2009 та 19.09.2013 у той час, яким датовані документи?
2. У який період часу були виконані рукописні тексти в оригіналах розрахунку орендної плати від 19.09.2013, розписках, датованих 25.12.2009 та 19.09.2013?
3. В один, чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наданих документах? Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України. Надано для проведення експертизи оригінал розрахунку орендної плати земельної ділянки 2323685900:10:006:0016 за 2013-2062 роки (включно) від 19.09.2013, оригінали розписок про отримання орендної плати від 25.12.2009 та 19.09.2013 і матеріали цивільної справи СУ №322/232/21. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 в особі адвоката Острика С.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у клопотанні про призначення технічної експертизи давності документів, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не визначив предмет доказування та предмет позову, а відтак не надав належної оцінки клопотанню про проведення експертизи. Апелянт також вказує на те, що клопотання про призначення експертизи та оскаржувана ухвала суду не вмотивовані та необґрунтовані, а ґрунтуються лише на припущеннях. Судом не дотримано стандартів достатності доказів при визначені обсягу доказування у даній справі та не дотримано балансу інтересів сторін, що порушує конституційні права відповідача по справі. Окрім того, скаржник вважає, що стороною позивача при подачі клопотання про призначення експертизи були порушені норми статей 175,177 ЦПК України, а суд на це уваги не звернув. Позивачем не було заявлено при зверненні із вказаним позовом до суду про намір подавати клопотання про призначення експертизи і що вказане буде покладено в доказову базу позову. В порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не виклав зміст заперечень на клопотання сторони відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржувана ухвала є обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Встановлено, що в провадженні Новомиколаївського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди землі. Як на підставу розірвання договору позивач посилається на систематичну невиплату відповідачем орендної плати. 23.04.2021 до призначення справи до розгляду по суті позивач подав уточнену позовну заяву та клопотання про витребування у відповідача оригіналів розписок про отримання довірителем орендної плати за спірні земельні ділянки. Вказане клопотання було задоволено, про що 23.04.2021 постановлено ухвалу. На виконання вказаної ухвали представником відповідача 05.05.2021 надані витребувані документи. 17.05.2021 представником позивача подано клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документів. В обґрунтування клопотання зазначено, що при огляді витребуваних документів розписок та відомості про отримання орендної плати, у позивача виникли сумніви в датах їх складання, на думку позивача, розписки складені не тією датою, що стоїть, а в теперішній час. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, без яких встановити обставини неможливо, тому клопотання представника позивача щодо призначення судової технічної експертизи підлягає задоволенню. Експертну установу обрано з урахуванням вимог статті 9 Закону України «Про судову експертизу». З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Приписами ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до пункту 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Порядок призначення експертизи судом регулюється параграфом 6 глави 5 розділу І ЦПК України. Так, відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Частиною 2 ст. 102 ЦПК України, встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, яка покладає на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Як було зазначено вище відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України). Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що обставини щодо порушення прав позивача у цій справі можуть доводитись на підставі висновку експертизи. Перевірка достовірності вказаних документів матиме значення для правильного розгляду справи і можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань. Предметом спору у цій справі є розірвання договорів оренди з підстав несплати орендарем орендної плати. На спростування доводів орендодавця відповідачем надані розписки про отримання повіреною особою позивача орендної плати у грудні 2009 та вересні 2013 р. р. Оскільки представник позивача оспорює давність складання відповідних документів та вважає, що розписки були написані після звернення орендодавця з відповідним позовом, суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності до вимог ст.103 УПК України задовольнив клопотання та призначив експертизу. Відтак суд правомірно прийшов до висновку про те, що призначення експертизи має значення для правильного та всебічного розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не визначився із предметом доказування, порушив Висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував необхідність оперативності проведення експертизи, оскільки обставини, які підлягають встановленню у випадку призначення даної експертизи, мають значення для справи та потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. В даному випадку, суд, дотримуючись балансу між інтересами сторін, враховуючи складність справи, особливості предмета спору, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних з відповідними процесуальними діями, доручив проведення експертизи експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, не порушуючи інтереси сторін. Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд. Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України призначив експертизу з дотриманням вимог процесуального закону. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, безпідставність призначення експертизи, порушення судом права власності на спірні розписки, не з`ясування предмету спору, не дотримання стандартів достатності доказів, тощо є безпідставними. Апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, призначення експертної установи, тощо, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет їх оцінки (переоцінки) за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору. Не зазначення в оскаржуваній ухвалі суду про заперечення представника відповідача проти призначення експертизи, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Апеляційним судом встановлено, що ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі адвоката Острика Сергія Юрійовича залишити без задоволення. Ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 травня 2021 рокуу цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 07 липня 2021 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська