Постанова 4810 № 1230/1976/12

Головуючий суду 1 інстанції - Пелих О.О. Доповідач -Коновалова В.А. Справа № 1230/1976/12 Провадження № 22-ц/810/471/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М., за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В., учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 26 березня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача, заінтересовані особи Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача, в обґрунтування якої зазначило, що 30 серпня 2012 року Старобільським районним судом Луганської області ухвалено рішення по справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 18 жовтня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір №114/2-23 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» належні банку, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників та зазначені в Додатку 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною. Відповідно до Додатку №1 до Договору №114/2-23 про відступлення права вимоги від 18 жовтня 2019 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 012/40-00/017 від 09 липня 2007 року, укладеним з АТ «Райффайзен Банк Аваль». Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 серпня 2012 року станом на сьогоднішній день залишається не виконаним. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»просило замінити первісного позивача (стягувача) Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області у справі №1230/1976/12 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/40-00/017 від 09 липня 2007 року на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 26 березня 2021 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача, заінтересовані особи Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 задоволена. Замінено стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області у справі №1230/1976/12 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/40-00/017 від 09 липня 2007 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 26 березня 2021 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в ухвалі посилаючись на статтю 442 ЦПК України зазначив, що сторону виконавчого провадження можна замінити і в не відкритому виконавчому провадженні, тобто у виконавчому листі, однак судом не зазначено ні номера, ні дати видачі виконавчого листа в якому необхідно замінити сторону, а лише вказав номер цивільної справи по рішенню якої можно отримати виконавчий лист. Крім того, заявником до матеріалів справи не додано постанови про виконавче провадження, яка винесена виконавчою службою, або виконавчого листа в якому необхідно замінити стягувача. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року роз`яснювалося Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі та апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» отримали 15 червня 2021 року та 14 червня 2021 року відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі ОСОБА_1 отримав 10 червня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68). Учасники процесу в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку і у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Постановляючи ухвалу від 26 березня 2021 року про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору відступлення права вимоги № 114/2-23 від 18 жовтня 2019 року, Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги до боржників у тому числі за кредитним договором №012/40-00/17 від 09 липня 2007 року укладеним з ОСОБА_1 . Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних відносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №012/40-00/017 від 09 липня 2007 року, у зв`язку з чим суд вважав, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Із системного аналізу значної норми права вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 висловлено правову позицію про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).». Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 30 серпня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2007 року в розмірі 3191,37 грн. Рішення набрало законної сили 28 вересня 2012 року. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. ОСОБА_1 не надано суду доказів виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 серпня 2012 року 18 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-23, згідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною. Згідно реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги 18 жовтня 2019 року, до нового кредитора, у тому числі, перейшло право вимоги за кредитним договором № 012/40-00/017 від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Відповідно п.2.2 договору відступлення права вимоги відступлення новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 договору, та з моменту підписання сторонами Реєстру (ів) боржників, складених за формою, наведеною у Додатку №2 до договору. Сторони погодили, що Реєстр боржників підписуються сторонами не пізніше 20 робочих днів з дати підписання договору та Попереднього реєстру боржників. В пунктах 3.1, 3.2 договору відступлення прав вимоги від 18 жовтня 2019 року зазначеназагальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) 232697,01 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціна договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора протягом 9 (дев`яти) робочих днів з моменту укладення цього договору. До заяви про заміну стягувача заявником на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення прав вимоги від 18 жовтня 2019 року надано платіжне доручення від 08 листопада 2019 року №

238. Отже, заявником надано суду докази, які підтверджують належність виконання заявником зобов`язань за договором відступлення прав вимоги від 18 жовтня 2019 року. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги, і товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 012/40-00/17 від 09 липня 2007 року. Посилання скаржника на те, що судом першої в ухвалі не вказано ні номера ні дати видачі виконавчого листа в якому необхідно замінити сторону, а лише вказано номер цивільної справи по рішенню якої можна отримати виконавчий лист та те, що заявником до матеріалів справи не додано постанови про виконавче провадження, яка винесена виконавчою службою, не заслуговує на увагу, оскільки заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Оскільки рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконане, відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 станом на час розгляду справи судом першої інстанції інформація про відкриті або закриті виконавчі провадження відсутня, і положеннями статті 442 ЦПК України суд здійснює заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних відносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах, а тому наявні усі підстави для заміни виконавчого провадження. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 26 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 липня 2021 року. Головуючий Судді