Постанова 4873 № 910/10865/20
від 07.07.2021 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" липня 2021 р. Справа№ 910/10865/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Агрикової О.В. суддів: Чорногуза М.Г. Мальченко А.О. Секретар судового засідання: Мельничук О.С., За участю представників сторін від позивача - Коростенський В.В., Пашинський М.М., від відповідача - Леченко Д.Ю., від третьої особи 1 - не з`явились, від третьої особи 2 - не з`явились, від третьої особи 3 - Мальцев С.С. вільний слухач - Боднар А.М., розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 (повний текст рішення складено 23.02.2021) у справі № 910/10865/20 (суддя Ярмак О.М.) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" до Державного підприємства "Гарантований покупець" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
3. Кабінет Міністрів України про стягнення 1 904 341,46 грн. - ВСТАНОВИВ: У 2020 році Товариствоз обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" вернулось до Господарського суду міста Києва з поовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 904 341,46 грн. 20.08.2020 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявлено вимоги про стягнення 4 223 533,46 грн. основної заборгованості, 80 989,98 грн. пені, 295 647, 58 грн. 7% штрафу, 19 866, 36 грн. 3% річних, 3 487, 37 грн. інфляційних втрат за відпущену електричну енергію по договору № 832/01 від 18.10.2019 року за травень, червень 2020 року. Також 25.09.2020 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявив вимоги про стягнення з відповідача 6 931 947, 35 грн. основної заборгованості за відпущену електричну енергію "за зеленим" тарифом за травень-липень 2020, 143 419,05 грн. пені, 485 236, 31 грн. 7% штрафу, 35 854, 75 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано тим, що враховуючи настання строку здійснення розрахунків між сторонами та часткову оплату за придбану відповідачем електричну енергію по договору у травні-липні 2020 року, проте відсутність здійснення остаточного розрахунку, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 931 947, 35 грн. Також за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 143 419,05 грн. пені, 485 236,31 грн. 7% штрафу, 35 854, 75 грн. 3% річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь "Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" 6 931 947 грн. 35 коп. основного боргу, 143 419 грн. 05 коп. пені, 485 236 грн. 31 коп. 7% штрафу, 35854 грн. 75 коп. 3% річних, та судовий збір у розмірі 113 946 грн. 86 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті поставленої позивачем електричної енергії, з огляду на що вимоги про стягнення вартості такої енергії, а також, нарахованих за прострочення обов`язку щодо її оплати, пені, 3 % річних та штрафу є законними та обґрунтованими. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 174, 793, 196 ГК України, ч. 1 ст. 2 України. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано строки виникнення у відповідача зобов`язання з оплати теплової енергії, оскільки за умовами спірного договору та Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 року, обов`язок відповідача з оплати 100% вартості відпущеної позивачем електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає після настання двох обов`язкових умов (отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі продажу електроенергії та затвердження Регулятором розміру вартості Послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці), проте наявність в матеріалах справи підписаних актів купівлі-продажу жодним чином не підтверджує виникнення зобов`язання відповідача з оплати електричної енергії, оскільки акт купівлі-продажу складається та підписується відповідачем і в подальшому направляється позивачеві для підписання з його сторони та підлягає поверненню, а обов`язок з оплати у відповідача виникає лише після отримання ним акту з підписом позивача. Однак, позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати надходження на адресу відповідача актів купівлі-продажу електричної енергії спірних періодів після підписання їх позивачем, а відтак, позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії придбаної у спірних періодах, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів, що не взято до уваги судом першої інстанції. Також на думку відповідача судом першої інстанції не враховано специфіку правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання відповідачем, а також визначає джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, у тому числі позивача. Так відповідач зазначив про те, що: спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на приватну акціонерну компанію НЕК "Укренерго". Крім того скаржник наголошує, що джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПАТ НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел; оскільки ПАТ НЕК "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Й наостанок відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №910/10865/20 та призначено розгляд справи на 19.05.2021 року. 14.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. 22.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. 27.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі №910/10865/20 Кабінет Міністрів України, а також клопотання про зупинення провадження у справі №910/10865/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого - четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої - дев`ятої, частин дванадцятої - двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 року №555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев`ятої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII. 06.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін. 07.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від адвоката Пашинського Миколи Миколайовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ", позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" про участь у судовому засіданні 19.05.2021 року у справі №910/10865/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" 18.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Гарантований покупець", відповідача у справі, надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України, відхилено клопотання про зупинення провадження у справі та розгляд справи відкладено на 07.07.2021 року. 02.06.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення по справі, в яких остання просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В судовому засіданні 07.07.2021 року представник відповідача усно просив закрити провадження у справі в частині 2 000, 00 грн., при цьому документів, які підтверджують факт припинення зобов`язання в даному розмірі не надано, а тому таке клопотання відповідача залишено без задоволення. Також, представники відповідача та третьої особи 3 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третьої особи 1 та третьої особи
2. Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.10.2019 року між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець за договором, відповідач) та ТОВ "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" (виробник за "зеленим" тарифом за договором, позивач) був укладений договір № 832/01(далі - договір), за умовами якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641. (далі - Порядок № 641). (т.1, а.с. 14-19). Листом Національної енергетичної компанії "Укренерго" вих. №01/14453 від 21.04.2020 року ТОВ "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" повідомлено про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку. (т.1, а.с. 31). Додатковою угодою № 1275/01/20 від 24.02.2020 року до договору №832/01 сторони дійшли згоди, що у зв`язку із виконанням продавцем за "зеленим" тарифом умов пункту 7.5. договору (т.1, а.с. 20): - продавцем за зеленим тарифом отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (Постанова НКРЕКП від 11.02.2020 №367); - продавцю за "зеленим" тарифом встановлено "зелений" тариф (Постанова НКРЕКП від 18.02.2020 №431); - продавцем за "зеленим" тарифом укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (учасник ринку з 21.04.2020), глави 2-5 Договору набирають чинності з 01 травня 2020 року. Також додатковою угодою № 1/578/01/20 від 20.03.2020 року до договору № 832/01 від 18.10.2019 року сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "виробник за "зеленим" тарифом замінити словами "продавець" за "зеленим" тарифом та викласти статті 1-7 договору у новій редакції. (т.1, а.с. 21-27). За умовам п.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1/578/01/20 до договору № 832/01 ТОВ "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ", як продавець за "зеленим" тарифом за договором зобов`язався продавати, а ДП "Гарантований покупець", як гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804. Згідно п.2.2 договору, купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого продавця. Відповідно до п. 2.3 договору узгоджено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію продавця в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Пунктом п. 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору). Відповідно до п. 3.3 договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. Згідно з п. 10.1 Порядку № 641 визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу. Відповідно до п. 3.1 договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку. Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору. У п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф продавцю, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). Матеріалами справи встановлено, що за Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 року за травень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію "за зеленим тарифом" у період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року на суму 1 831 583,15 грн. (т.1, а.с. 34). За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.06.2020 року за червень 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію "за зеленим тарифом" у період з 01.06.2020 року по 31.06.2020 року на суму 2 578 462, 56 грн. (т.1, а.с. 35). За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2020 року за липень 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію "за зеленим тарифом" у період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року на суму 2 808 562, 98 грн. (т.1, а.с. 193). Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом у вказаний період виконав частково, зокрема за травень 2020 року здійснено оплату на загальну суму 87 897, 17 грн. (15.05.2020 року у розмірі 27 873, 91 грн., 25.05.2020 року у розмірі 60 023,26 грн.), за червень 2020 року на загальну суму 98 615, 08 грн. (15.06.2020 року у розмірі 44 184, 78 грн., 25.06.2020 року у розмірі 54 430, 30 грн.), за липень 2020 року на загальну суму 100 149, 09 грн. (15.07.2020 року у розмірі 47 317, 50 грн., 24.07.2020 року у розмірі 52 831, 59 грн). Зазначене вбачається з долучених до матеріалів справи банківських виписок по рахунку позивача. (т.1, а.с. 40-46, 106-109, 194-199). Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції, яке є законним та вмотивованим та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно частини 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України). За приписами частини 1 статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, за умовами якого, у відповідності до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 691 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 ГК України. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у травні-липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 року за травень 2020 року на суму 1 831 583, 15 грн., від 31.06.2020 року за червень 2020 року на суму 2 578 462, 56 грн., від 31.07.2020 року за липень 2020 року на суму 2 808 562, 98 грн. Відповідно до частини 5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Пунктами 3.2., 3.3 договору (в редакції додаткової угоди) сторони погодили, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 року до Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019 року. Відповідно до п.10.1 Порядку у новій редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Згідно з пунктом 10.4 Порядку у новій редакції після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 року №1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Таким чином, відпущена позивачем електроенергія за травень 2020 року мала бути сплачена у повному обсязі ДП «Гарантований покупець» в строк до 26.06.2020 року (включно). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 №1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Таким чином, відпущена позивачем електроенергія за червень 2020 року мала бути сплачена у повному обсязі ДП «Гарантований покупець» в строк до 24.07.2020 року (включно). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 №1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Таким чином, відпущена позивачем електроенергія за липень 2020 року мала бути сплачена у повному обсязі ДП «Гарантований покупець» в строк до 21.08.2020 року (включно). Колегією суддів встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання з продажу відповідачеві електроенергії за договором, однак відповідач свої зобов`язання з її оплати у строк, визначений пунктом 10.4 Порядку виконав не у повному обсязі, у зв`язку з чим на даний час має заборгованість перед позивачем у розмірі 6 931 947, 35 грн., з урахуванням часткової оплати. Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 931 947, 35 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню. Посилання відповідача на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, в тому числі Порядку №641, по-друге, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим" тарифом отриманої у травні-липні 2020 року. Також, підлягають відхиленню посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлено на законодавчому рівні та повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 року, що набрав чинності 01.08.2020 року, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Проте, наразі відсутній нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком, а відтак, проводити розрахунки за електроенергію відповідач повинен у відповідності до визначених Договором та вищевказаним Порядком умов. Посилання відповідача на законодавство, яке регулювало ринок електричної енергії у минулому, колегією суддів вважає необґрунтованим, оскільки останнє не було чинним як на момент виникнення спору, так і на момент розгляду даної справи. Щодо посилань відповідача на те, що його обов`язок оплатити 100% вартості відпущеної позивачем електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає лише після отримання відповідачем підписаного позивачем акту купівлі продажу електроенергії, проте, оскільки позивачем не підтверджено доказами дати надходження на адресу відповідача спірного акту купівлі-продажу електричної енергії після підписання його позивачем, позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати спірної електричної енергії, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів, колегія суддів зазначає про те, що зі змісту спірних актів купівлі-продажу електроенергії за травень-липень 2020 року слідує, що вони датовані 31.05.2020 року (т.1, а.с. 34), 30.06.2020 року (т.1, а.с. 35) та 31.07.2020 року (т.1, а.с. 193), а відтак, саме вказані дати є датами, у яку відповідачем було такі акти отримано. До того ж відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про неотриманням ним зазначених актів. Щодо вимог про стягнення пені в сумі 143 419,05 грн., штрафу в сумі 485 236, 31 грн., 3% річних в сумі 35 854, 75 грн. за окремі розрахункові періоди з 27.06.2020 року по 29.09.2020 року, з 25.07.2020 року по 29.09.2020 року, з 22.08.2020 року по 29.09.2020 року колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пунктом 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом. В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку з оплати поставленої за Договором у спірний період електричної енергії, є підстави для застосування встановленої Договором та законодавством відповідальності. В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4.6 Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку №641. Відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком №641 суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З відповідача може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком №641 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманої за Договором у травні-липні 2020 року теплової енергії, позивач відповідно до приписів Договору має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань пеню та штраф а відповідно до положень ст. 625 ЦК України - 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду. Колегія суддів погоджується з розрахунком пені, штрафу та 3% річних проведеним судом першої інстанції та зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 143 419,05 грн. пені, 485 236,31 грн. 7% штрафу та 35 854, 75 грн. 3% річних. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 року у справі № 912/1703/18. Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії. В свою чергу в статті 233 ГК України визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу. Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо. При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (абзац 3 пункту 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»). Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не сплачено основну суму заборгованості, крім того, відповідачем не доведено наявності обставин тяжкого фінансового стану відповідача, відсутності завдання збитків іншим учасникам господарських відносин та не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення. Крім того, в даній ситуації, договір укладений між сторонами за типовою формою, яка затверджена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року за № 641, тобто розмір штрафних санкцій врегульований нормативно-правовим актом. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 ГК України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі. Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №910/10865/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі № 910/10865/20 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10865/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 07.07.2021 року. Головуючий суддя О.В. Агрикова Судді М.Г. Чорногуз А.О. Мальченко