Постанова 4872 № 916/1352/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1352/21 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., секретар судового засідання - Бебик А.М. за участю представників учасників судового процесу: від позивача: Галюров М.Ю., за довіреністю; від відповідача: Мілошевич А.С., у порядку самопредставництва; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у забезпеченні позову від 20 травня 2021 року (повний текст складено 20.05.2021р.) по справі № 916/1352/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" про стягнення 5769712,23 грн., - суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О., час та місце винесення ухвали: 20.05.2021р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 07.07.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Виноробний завод "Янтарний» (позивач, заявник) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агро-Юг» (відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 5769712,23 грн., з яких 5410067,20 грн. основного боргу; 65257,15 грн. пені; 232 467,81 інфляційних втрат та 61 920,07 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Виноробний завод "Янтарний» посилається на порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів поставки від 15.05.2020р. №15/05 та від 10.08.2020р. №10/08 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за отриманий від позивача товар у визначені договорами строки. Разом із позовом ТОВ «Виноробний завод "Янтарний» було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову в розмірі 5 769 712,23 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" в банківських установах (банках) України, в тому числі на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрексімбанк». Необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наявністю обставин, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань за договорами поставки в подальшому, оскільки ТОВ «Агро-Юг» не відреагувало на претензію позивача та після її отримання не погасило спірну заборгованість у повному обсязі. Також, позивач зазначив, що з інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що станом на 17.05.2021р. ТОВ «Агро-Юг» є боржником по двом виконавчим провадженням: №65290833 та №65290698, а з інформації, яка міститься на сайті «Судова влада Україна» - те, що позивач не є єдиним кредитором відповідача, оскільки існують інші судові справи про стягнення коштів з ТОВ «Агро-Юг». Таким чином, заявник вважає що наявність інших судових справ майнового характеру, де ТОВ «Агро-Юг» є відповідачем, а також відкритих виконавчих проваджень, де ТОВ «Агро-Юг» є боржником, дає підстави вважати, що при задоволенні вимог стягувачів в порядку виконання відповідних судових рішень можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Виноробний завод «Янтарний». Також позивач у заяві про забезпечення позову наголосив на тому, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать про те, що ТОВ «Агро-ЮГ» є боржником перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» з розміром основного зобов`язання в сумі 10500000,00 грн., значну кількість активів відповідача було передано відповідним банкам в іпотеку, а тому позивач вважає, що у нього не буде можливості стягнути заборгованість з відповідача за рахунок його майна, натомість відповідач може в будь-який час до закінчення розгляду справи по суті вжити заходів щодо розпорядження коштами, розміщеними на його рахунках, що призведе до утруднення або навіть унеможливлення виконання рішення суду у цій справі, у разі задоволення позовних вимог позивача. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. у справі №916/1352/21 (суддя Бездоля Д.О.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" про забезпечення позову. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява позивача ґрунтується лише на припущеннях заявника щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, у разі задоволення позову судом. Крім того, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що жодного належного доказу на підтвердження викладених позивачем обставин, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову не містять. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. у справі №916/1352/21 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" про забезпечення позову. Зокрема, апелянт вказує, що ухвала Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. у справі №916/1352/21 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки висновки суду суперечать матеріалам справи, в результаті чого судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного висновку про недоведеність позивачем підстав для забезпечення позову. Позивач говорить, що процесуальним законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати подані заінтересованою особою докази на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності. При цьому, доводи апеляційної скарги ТОВ "Виноробний завод "Янтарний" є аналогічними обґрунтування заяви про забезпечення позову. Так, позивач зазначає, що ТОВ «Агро- Юг» є відповідачем у судових справах майнового характеру, а саме: №916/1249/20, №915/55/21, №916/973/21, №916/1263/21, 916/983/20 та 916/2004/20; що станом на 17.05.2021р. відповідач виступає боржником по двом виконавчим провадженням - №65290833, №65290698, за якими останнього включено до Єдиного реєстру боржників. На думку позивача, при задоволені вимог стягувачів у вищенаведених судових рішеннях, істотно ускладниться виконання судового рішення у даній справі - №916/1352/21, у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Виноробний завод «Янтарний». Крім того, зазначаючи, що відповідач передав своє нерухоме майно банку в іпотеку, апелянт звертає увагу на те що у разі винесення судом у даній справі позитивного висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Виноробний завод «Янтарний», останній не зможе стягнути суму боргу за рахунок активів відповідача, адже пріоритетне право на задоволення кредиторських вимог щодо нерухомого майна відповідача має Іпотекодержатель, яким не є позивач. Більш детально доводи ТОВ "Виноробний завод "Янтарний" викладені в апеляційній скарзі. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. по справі №916/1352/21, розгляд справи призначено на 07 липня 2021 року. 17.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. є законною та обґрунтованою, а тому просить залиши вищезгадану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Згідно з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021р. справу №916/1352/21 прийнято до провадження судовою колегією у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів-членів колегії Головея В.М. та Разюк Г.П. з 14.06.2021р. по 27.07.2021р. В судовому засіданні 07.07.2021р. представники сторін підтримали свої правові позиції, згідно з якими представник ТОВ "Виноробний завод "Янтарний" просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції, а представник ТОВ "Агро-Юг" зазначав про безпідставність вимог позивача щодо забезпечення позову та просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін. При цьому, представник ТОВ "Виноробний завод "Янтарний" надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: пропозиції ТОВ «Агро-Юг» щодо укладення мирової угоди. Обґрунтовуючи надання цього клопотання, позивач послався на те, що наведені документи підтверджують небажання відповідача оплатити борг та необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову. Представник «Агро-Юг» зауважив, що не розуміє, яким чином пропозиція укласти з позивачем мирову угоду може свідчить про необхідність застосування заходів забезпечення позову. Дослідивши вказане клопотання, колегія суддів задовольнила останнє та залучила додаткові документи до матеріалів справи. У судовому засіданні 07.07.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали оскарження, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків. За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Одночасно, заходи щодо забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/19256/16, від 14.05.2018р. у справі №910/20479/17, від 14.06.2018р. у справі №916/10/18, від 23.06.2018р. у справі №916/2026/17, від 16.08.2018р. у справі №910/5916/18, від 11.09.2018р. у справі №922/1605/18, від 14.01.2019р. у справі №909/526/18, від 21.01.2019р. у справі №916/1278/18, від 25.01.2019р. у справі №925/288/17, від 26.09.2019р. у справі №904/1417/19 тощо. Таким чином, апеляційна колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, при поданні заяви про забезпечення позову, заявник повинен обов`язково надати докази щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019р. у справі №915/870/18). Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача, зокрема щодо стягнення суми у розмірі 5 769 712,23 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі в розмірі 5 410 067,20 грн., пені у сумі 65 257,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 232 467,81 грн., 3% річних у сумі в розмірі 61 920,07 грн. Відтак, в даному випадку, виконання в майбутньому судового рішення з даної справи, в разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів для погашення заборгованості. Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта, що участь ТОВ "Агро-Юг" в інших судових справах у якості відповідача, зокрема, у справах №916/1249/20, №916/916/55/21, №916/973/21, №916/1263/21, №916/983/20, №916/2004/20, може стати перешкодою виконання рішення у даній справі у майбутньому, в разі задоволення позовних вимог у вищенаведених справах, з огляду на таке. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, по справах №916/983/20 та №916/2004/20 були прийняті ухвали за заявами ТОВ "Агро-Юг" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із повним добровільним виконанням судового рішення. По справах №916/55/21 та 916/973/21 станом на 07.07.2021р. рішення не вступили в закону силу, оскаржуються в апеляційному порядку. По справі №916/1263/21 ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2021р. було повернуто позовну заяву. Справа №916/1249/21 розглядається Господарським судом Одеської області, питання про задоволення позовних вимог станом на 07.07.2021р. не вирішено. Тільки наявність інших майнових спорів у ТОВ "Агро-Юг" не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки є припущеннями, не підтвердженими належними доказами. Тобто, позивачем не доведено, що заборгованість відповідача перед іншими контрагентами може перешкодити виконанню рішення, у разі задоволення позовних вимог у справі №916/1352/21. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18, від 02.04.2019р. у справі №918/702/18, від 26.09.2019р. у справі №904/1417/19, від 10.10.2019р. у справі №904/1478/19. Більш того, як встановлено судом першої інстанції та зазначає позивач у позові, після отримання відповідачем претензії 24.03.2021р. останнім було частково сплачено заборгованість перед позивачем шляхом здійснення перерахунку коштів 26.03.2021р. та 31.03.2021р. Також, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції відносно того, що у відкритих виконавчих провадженнях №65290698 та №65290833, стягувачем є Тарутинський РВ ДВС. При цьому, виконавчі провадження відкриті щодо примусового стягнення з відповідача сум виконавчого збору, тобто, не присуджених до стягнення сум, при цьому розмір виконавчого збору в долучених позивачем доказах не зазначений. Водночас, як встановлено судом першої інстанції,інші виконавчі провадження, які вказані у поданій позивачем роздруківці з Автоматизованої системи виконавчого провадження, містять відмітку про їх завершення. Судова колегія не враховує сумніви апелянта щодо того, що відповідач виступає іпотекодавцем за кредитними зобов`язаннями в сумі 10 500 000,00 грн., оскільки по-перше, відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в іпотеку баку передано майно майнового поручителя ОСОБА_1 ; по-друге, строк виконання кредитних зобов`язань відповідача спливає 08.09.2024р., а в матеріалах заяви відсутні докази прострочення виконання відповідачем відповідного зобов`язання чи його дострокового розірвання. Крім того, апеляційним судом встановлено, що у разі задоволення позовних вимог у справі №916/1352/21, виконання судового рішення у даній справі можливе за допомогою основних засобів відповідача, які не обтяжено заставою, а також - товарів в обороті (виноматеріалів) балансовою вартістю 25 874 104,10 грн. (балансова довідка наявна у матеріалах справи). Разом з цим, апеляційний суд не вбачає, з наведених позивачем доводів, обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на безпідставне витрачання ним коштів, реалізацію належного йому майна тощо. Водночас, судова колегія вказує, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Окремо, судова колегія звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги даного висновку не спростовують. По суті, подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, з якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін. Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. у справі №916/1352/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "Янтарний" - без задоволення. Крім того, згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. про відмову у забезпеченні позову у справі №916/1352/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови підписаний 08.07.2021р. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Діброва Г.І. Суддя Принцевська Н.М. У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, копії даної постанови поштою не надсилаються. Надіслати копію цієї постанови від 07.07.2021р. у справі №916/1352/21 на електронні адреси, зазначені учасниками справи.