Постанова 4824 № 363/3869/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 363/3869/20 Номер провадження № 22-ц/824/8973/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Баличевої М. Б., у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 09 серпня 2018 року у розмірі 59 091 грн. 52 коп. та судових витрат у розмірі 2 102 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ «КБ «Приватбанк» та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 09 серпня 2018 року. Відповідач підтвердила, що підписана нею Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Заява підписана відповідачем підтверджує, зокрема, факт ознайомлення з умовами кредитування в АТ «КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Натомість ОСОБА_1 , не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 14 вересня 2020 року складає 59 091 грн. 52 коп. з яких: 46 467 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 46 467 грн. 17 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 12 624 грн. 35 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2021 року (а.с. 90-96) позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 467 грн. 17 коп. та судовий збір у сумі 1 652 грн. 92 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, 19 квітня 2021 року АТ «КБ «Приватбанк» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права у вказаній частині, просило скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2021 року в частині відмови у стягненні відсотків та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у вказаній частині, задовольнити, судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач, підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та пройшла ідентифікацію в банку у зв`язку з чим, повторне заповнення будь-яких інших додаткових документів не вимагалося. Крім того, відповідачем було підписано довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) у які, остання підтвердила факт ознайомлення її з умовами кредитування з використанням кредитної картки в тому числі, й щодо сплати відсотків. Скаржник зазначає, що після отримання картки за умовами договору відповідач здійснила дії щодо її активації та користувалася кредитними коштами з власної ініціативи, що свідчить про факт укладення між сторонами договору № б/н від 09 серпня 2018 року. Скаржник зазначає, що до позовної заяви ним було долучено редакцію Умов та правил надання банківських послуг, до якої приєднався відповідач під час підписання Анкети-заяви, а також паспорт споживчого кредиту, які свідчать про те, що вищевказаний договір було укладено у відповідності до ст.. 634 ЦК України. Крім того, жодних заперечень щодо позовних вимог відповідач не надала. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь банку тіла кредиту сторонами не оскаржується, то виходячи з приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не потребує апеляційного перегляду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем того, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом. Колегія суддів в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 11) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-14). До позовної заяви банк додав, зокрема, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 16-59). Згідно довідки АТ «КБ «Приватбанк», за кредитним договором № б/н від 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 було відкрито банківський рахунок та видано картку з терміном дії до липня 2022 року (а.с. 10). Згідно довідки про умови кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), останній було надано кредитний ліміт у сумі 50 000 грн. (а.с. 09). З виписки по рахунку за договором № б/н станом на 15 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами банку (а.с. 70-71). Згідно наданого банком розрахунком, у ОСОБА_1 станом на 14 вересня 2020 року за кредитним договором № б/н від 09 серпня 2018 року наявна заборгованість, яка становить 46 467 грн. 17 коп. з яких: 46 467 грн. 17 коп. заборгованість за тілом кредиту; 46 467 грн. 17 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 12 624 грн. 35 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 07-08). Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що в Анкеті-заяві, доданій до позовної заяви, містяться анкетні дані відповідача та волевиявлення останньої на отримання банківської картки. Відповідно до Витягу з Умов та правил надання банківських послуг банк у разі прийняття позитивного рішення випускає клієнту картку на підставі Заяви. Із довідок АТ «КБ «Приватбанк» (а.с. 09, 10) вбачається, що відповідачу було видано банківську карту № НОМЕР_1 з терміном дії до липня 2022 року на яку, було встановлено кредитний ліміт, разом з тим, як із копії Анкети-заяви, так із інших наявних в матеріалах справи документів, неможливо встановити, тип вищевказаної картки: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», а, отже, і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу банківської картки. У долученому до матеріалів справи паспорті споживчого кредитування від 09 серпня 2018 року, підписаному відповідачем, наявні відомості щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами по типу банківської карти «Універсальна» та «Універсальна Голд», відсоткова ставка за якими, є різною, а відтак, наявні підстави вважати, що в даному випадку банк нараховував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами на умовах, які є більш сприятливі для банку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитними коштами, відсутні. Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що паспорт споживчого кредитування, підписаний відповідачем, підтверджує те, що сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, оскільки у вказаному паспорті наявні умови щодо використання кредитної карти «Універсальна» та «Універсальна Голд» відсоткова ставка за якими, є різною, проте який тип карти було отримано відповідачем, від чого залежить відсоткова ставка за користування кредитом, матеріали справи не містять. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення. Заочне Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2021 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Я.В. Головачов О.В. Шахова