Постанова 4824 № 381/3093/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 381/3093/20 Номер провадження № 22-ц/824/8709/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Ковалевської Л. М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 21 грудня 2017 року у розмірі 10 834 грн. 67 коп. та судових витрат у розмірі 2 102 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ «КБ «Приватбанк» та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 21 грудня 2017 року. Відповідач підтвердив, що підписана ним Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Натомість ОСОБА_1 , не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 26 жовтня 2020 року складає 10 834 грн. 67 коп., з яких: 7 581 грн. 75 коп. - заборгованість за тілом кредиту та за простроченим тілом кредиту; 3 252 грн. 92 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року (а.с. 98-104) позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 21 грудня 2017 року в розмірі 7 581 грн. 75 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та судові витрати в сумі 1 470 грн. 76 коп. В іншій частині позову, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, 05 квітня 2021 року АТ «КБ «Приватбанк» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права у вказаній частині, просило скасувати заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити, судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 21 грудня 2017 року відповідачем підписано Анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, які підтверджують, що відповідач підтвердив факт ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки. Так, на підставі вищевказаної заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» на яку було встановлено кредитний ліміт. Скаржник зазначає, що після отримання кредитної картки відповідач здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, що свідчить про факт укладення між сторонами кредитного договору. На думку скаржника, відповідач будучи обізнаним про умови кредитного договору, належним чином не виконував їх, що призвело до виникнення заборгованості. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь банку тіла кредиту сторонами не оскаржується, то виходячи з приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не підлягає апеляційному перегляду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що сторони обумовили в письмовому вигляді відсоткову ставку за користування кредитом. Колегія суддів в повній мірі погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 10). До Анкети-заяви банк додав, зокрема, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 14-59). З виписки по рахунку за договором № б/н станом на 27 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами банку (а.с. 69-71). Згідно наданого банком розрахунком, у ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 21 грудня 2017 року наявна заборгованість, яка станом на 26 жовтня 2020 року складає 10 834 грн. 67 коп., з яких: 7 581 грн. 75 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 3 252 грн. 92 коп. - заборгованість за відсотками. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, відповідно до Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, банк, у разі прийняття позитивного рішення випускає клієнту картку на підставі Заяви. Анкета-заява, наявна в матеріалах справи, містить лише анкетні дані та підпис відповідача, разом з тим, з наявних в матеріалах справи документів не можливо встановити, яке саме рішення було прийнято банком та тип банківської картки, яку отримав відповідач: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», а отже, і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу банківської картки. Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсоткову ставку за користування кредитними коштами у зв`язку з чим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, відсутні. Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що сторони погодили плату процентів за користування кредитними коштами та розмір процентної ставки, що підтверджується Анкетою-заявою та паспортом споживчого кредиту підписаними відповідачем, виходячи з наступного. Анкета-заява від 21 грудня 2017 року містить лише анкетні дані та підпис відповідача, проте з вказаної Анкети-заяви не можливо встановити тип банківської картки, яку отримав відповідач, від якої залежить відсоткова ставка за користування кредитом. З наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредитування вбачається, що його було підписано відповідачем 15 лютого 2019 року, а інформації зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною лише до 02 березня 2019 року. Крім того, вказаний паспорт споживчого кредитування не містить відомостей про те, що він є додатком до Анкети-заяви від 21 грудня 2017 року та був підписаний відповідачем лише 15 лютого 2019 року. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що паспорт споживчого кредитування, на який посилається скаржник, не може бути належним доказом підтвердження погодження сторонами відсоткової ставки за користування кредитом за договором № б/н від 21 грудня 2017 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Я.В. Головачов О.В. Шахова