LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд359/8488/20

від 06.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 359/8488/20 Номер провадження № 22-ц/824/10165/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Кисіль О. А., у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Яготинського районного суду Київської областіз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 січня 2014 року у розмірі 10 540 грн. 53 коп. та судового збору у сумі 2 102 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернулася до АТ «КБ «Приватбанк» та підписала Анкету-заяву № б/н від 23 січня 2014 року. Відповідач підтвердила, що підписана нею Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Так, банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Натомість ОСОБА_1 , не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами 15 вересня 2020 року складає 10 540 грн. 53 коп., з яких: 4 598 грн. 11 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 4 598 грн. 11 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 651 грн. 96 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 4 290 грн. 46 коп. - нарахована пеня. Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року (а.с. 92-97) у задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 02 червня 2021 АТ «КБ «Приватбанк» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просило заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити; судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до умов договору № б/н від 23 січня 2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Разом з тим, відповідач не виконала свої зобов`язання за вищевказаним договором у зв`язку з чим, станом на 15 вересня 2020 року у неї утворилася заборгованість у сумі 10 540 грн. 53 коп., з яких: 4 598 грн. 11 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 651 грн. 96 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 4 290 грн. 46 коп. - нарахована пеня. Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що його апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору між сторонами. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 23 січня 2014 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 14). Як вбачається із довідок АТ «КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 за договором № б/н були надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 з терміном дії - жовтень 2017 року; НОМЕР_2 з терміном дії - грудень 2019 року (а.с. 13). Із виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 за договором № б/н станом на 16 вересня 2020 року вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами АТ «КБ «Приватбанк», проте їх не повернула (а.с. 50-53). Згідно з наданим банком розрахунком, у ОСОБА_1 за договором № б/н від 23 січня 2014 року наявна заборгованість, яка станом на 15 вересня 2020 року складає 10 540 грн. 53 коп., з яких: 4 598 грн. 11 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 651 грн. 96 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 4 290 грн. 46 коп. - нарахована пеня (а.с. 11). До позовної заяви банком додано, зокрема, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 (а.с. 16-41). Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Пунктом 3, 4, 6, 8 та 9 частини 3 вищевказаної статті встановлено, що інформація, яка надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки. Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит. Відповідно до п. 2.1.1 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ці Умови використання кредитних карт ПАТ «КБ «Приватбанк», Пам`ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком та клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої та підписаної клієнтом. Випуск карти та відкриття рахунку карти здійснюється в разі прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту картки. Клієнт зобов`язується виконувати правила випуску, обслуговування та використання карт банку та при наявності додаткових карт забезпечити виконання правил власниками додаткових карт. Пунктом 2.1.1.2.1 вищевказаних Правил встановлено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві. Як вбачається з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитору надано право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги. Так, з виписки за договором № б/н станом на 16 вересня 2020 року, яка є первинним фінансовим документом банку, вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами АТ «КБ «Приватбанк», проте отримані нею кошти остання в добровільному порядку не повернула, у зв`язку з чим, виходячи з положень частини 2 статті 530 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 598 грн. 11 коп. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що в Анкеті-заяві, доданій до позовної заяви, містяться лише анкетні дані відповідача та волевиявлення останньої на отримання банківської картки. Відповідно до Витягу з Умов та правил надання банківських послуг банк у разі прийняття позитивного рішення випускає клієнту картку на підставі Заяви. Разом з тим, з копії Анкети-заяви неможливо встановити, яке саме рішення було прийнято банком та тип банківської картки, яку отримав відповідач: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», а, отже, і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу банківської картки. Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсоткову ставку за користування кредитними коштами у зв`язку з чим, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які наявні в матеріалах справи, визначено, зокрема, відповідальність сторін за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів. Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів). Крім того, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені. Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсоткову ставку за користування кредитними коштами. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати в повній мірі законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. Відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 23 січня 2014 року у розмірі 4 598 грн. 11 коп. У іншій частині рішення суду - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 2 292 грн. 39 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Я.В. Головачов О.В. Шахова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»