Постанова Київський апеляційний суд № 378/22/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи №378/22/21 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6978/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. при секретарі Качалаба О.О. за участі: представника позивача Яндульського Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»-Крилової Олени Леонідівни, на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т.Н., по цивільній справі №378/22/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. в с т а н о в и л а: Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачем в особі представника Крилової О.Л. поданоапеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, позивач просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначаючи, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вважаючи що позивачем без поважних причин не надано до суду витребовуваних доказів, які необхідні для вирішення спору. У той час, як позивачем направлялися пояснення до суду, в яких зазначались причини неподання витребуваних доказів - відсутність їх вархівах банку. Скаржник також вказував, що в матеріалах справи на час ухвалення судом першої інстанції були наявні копії усіх документів, які необхідні для вирішення спору (у тому числі заяви позичальника та довідки про умови кредитування), і відповідність цих копій оригіналам відповідачем не заперечувалася. Як і не спростовувався факт підписання зазначених документів. До позовної заяви були також долучені інші докази, первинний документ - виписка, довідка про видані картки та довідка про зміну умов кредитування. Згідно з ч.2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії,якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. У судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі. Відповідач про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У судове засідання відповідач не з`явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача виходячи з положень ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Так судом при розгляді справи встановлено, що ухвалою Ставищенського районного суду Києвської області від 04 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с. 70-71). Також вказаною ухвалою суду було зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати в судове засідання, призначене на 01 березня 2021 року, оригінали документів, які містяться у кредитній справі відповідача, та роз`яснено позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали), а саме неподання позивачем без поважних причин витребовуваних судом доказів, які необхідні для вирішення спору, відповідно до положень ч. 10 ст. 84 та п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву буде залишено без розгляду. Згідно даних довідки про доставку електронного листа та рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу судувід 04 лютого 2021 року позивач отримав на електронну адресу 04 лютого 2021 року та за поштовим відправленням - 09 лютого 2021 року ( а.с. 86). 15 лютого 2021 року представником позивача на виконання вимог ухвали Ставищенського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, подано письмові пояснення, відповідно до яких позивачем повідомлено про неможливість надання оригіналу кредитного договору, оскільки в архівах банку він не виявлений ( ас. 76). Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем не було подано витребувані ухвалою суду докази (оригінали документів, що містяться у кредитній справі відповідача), які необхідні для з`ясування обставин справи щодо укладення договору кредиту, виду кредитної картки, погодження з відповідачем змін умов кредитування та обслуговування кредитної картки, щодо зміни кредитного ліміту, строку дії кредитної картки та щодо збільшення відсотків за користування кредитом. Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Аналіз даної норми закону приводить до висновку, що визначальною умовою залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є неповажність причини неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору. Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як вбачається із матеріалів справи при звернення з позовом позивачем також були надані додатки, що становили 19 позицій: заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді; клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розрахунок заборгованості ( оригінал); виписка по рахунку ( оригінал); довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку ( оригінал); довідка про видані картки( оригінал); копія заяви позичальника; копія довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 12 липня 2010 року; витяг з`Тарифів» ( оригінал наявний у позивача); витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у редакції що діяла на момент підписання заяви ( оригінал наявний у позивача); копія наказу банку про затвердження Умов та Правил надання банківських послуг у редакції що діяла на момент підписання заяви ( оригінал наявний у позивача); копія документу що посвідчує особу відповідача; копія довідки про включення до ЄДРПОУ; підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву; копія банківської ліцензії; копія виписки з ЄДРЮОФОП; копія Статуту ( нова редакція ), платіжне доручення; копія позовної заяви з додатками документів для відповідача. Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази що стосуються предмету спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Слід зазначити, що ухвала суду про відкриття провадження, яка містить у собі вимогу про витребування оригінал документів що містяться у кредитній справі відповідача не містить у собі жодних аргументів суду в чому ж полягають його сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних обов`язків щодо доказів. Положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів (може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду. Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів ( правові висновки Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 761\117393/19). Враховуючи, що позивачем була надана відповідь на вимогу суду щодо надання доказів з зазначенням причин неможливості їх виконання та беручи до уваги наявність в матеріалах справи додатків до позовної заяви ( які містили як оригінали документів так і належним чином посвідчені ксерокопії додатків), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду не вмотивував таку необхідність, як це передбачено нормами ЦПК України. А саме, що неподання належних доказів позбавляє його можливості розгляду справи. Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що залишення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» без розгляду, за відсутності умов, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду перешкоджає подальшому провадженні у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими. За урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 368, 372, 374, 379, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів, постановила: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни задовольнити. Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 липня 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: