Постанова 4821 № 712/3305/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1056/21Головуючий по 1 інстанції Справа №712/3305/21 Категорія: 305010000 Пироженко В. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року : м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2021 року у складі судді Пироженко В.Д., в с т а н о в и в : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Черкаси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Однак, відповідач відповіді на дане звернення не надав. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року зобов`язано Виконавчий комітет Черкаської міської ради направити ОСОБА_1 лист Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27 листопада 2020 року. Вказує, що протиправними діями відповідача, що полягає у ненаданні відповіді на лист, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав. Зазначає, що розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у позивача негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно - політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Також, вказує, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Нехтування відповідачем розгляду його запиту порушило його законні права та сприймалося ним, як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самопочуття, емоційного хвилювання. Був порушений його стан рівноваги, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати. Крім того, доводилося додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається на його фізичному та моральному стані, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами та друзями. Просив стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30 000 грн. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що діями відповідача позивачу завдано моральних страждань. Належних та допустимих доказів позивач суду не надав. Причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача, відсутні. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом допущено порушення норм матеріального права, просив рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2021 року скасувати та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що судом першої інстанції не було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» та п.92 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц від 1 вересня 2020 року. Також, не було враховано, що у зв`язку з порушення відповідачем його права на інформацію була завдана моральна шкода, яка полягала у приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права, погіршення самопочуття, емоційного хвилювання, був порушений його стан душевної рівноваги та позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям. 27 травня 2021 року представник Виконавчого комітету Черкаської міської ради -Кирман В.О. направив до суду пояснення, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просив в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити. Ч. 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Оскільки, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягають до задоволення виходячи із наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Черкаської міської ради із запитом про отримання публічної інформації (а.с.16). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради направити ОСОБА_1 лист Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 12149-2 від 23 листопада 2020 року. Зобов`язано Виконавчий комітет Черкаської міської ради направити ОСОБА_1 лист Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27 листопада 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 17-21). ОСОБА_1 звертаючись в суд з даним позовом, просив стягнути моральну шкоду в сумі 30 000 грн. завдану протиправними діями відповідача у зв`язку з ненаданням відповіді на запит. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. В пункті 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Як вбачається зі змісту Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме в частині зобов`язання Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради направити ОСОБА_1 лист № 12149-2 від 23 листопада 2020 року та в частині зобов`язання Виконавчого комітету Черкаської міської ради направити ОСОБА_1 лист від 27 листопада 2020 року. В решті позовних вимог відмовлено. Тобто, Черкаським окружним адміністративним судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом та в частині зобов`язання розглянути даний запит. Рішення суду мотивовано в цій частині тим, що запит ОСОБА_1 був розглянутий Виконавчим комітетом Черкаської міської ради у строки передбачені законом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що Черкаським окружним адміністративним судом у своєму рішенні не було встановлено факту протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Черкаської міської ради, а лише зобов`язано направити ОСОБА_1 відповідь на його запит, оскільки при розгляді адміністративної справи були відсутні відомості про його отримання позивачем. Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи вищевказані обставини справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди, що полягала у протиправних діях відповідача, яка спричинила у позивача негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно - політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну. Також, не підтверджені належними доказами й посилання ОСОБА_1 стосовно того, що у зв`язку з протиправними діями відповідача у позивача погіршився стан здоров`я та самопочуття. Посилання на гіпертонічний криз також не підтверджений належними доказами. Таким чином, виходячи зі встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини сторін, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано того, що позивачу завдано моральну шкоду діями чи бездіяльністю відповідача, зокрема, завдання позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача, позивачем не надано доказів наявності моральної шкоди, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» та п.92 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц від 1 вересня 2020 року, оскільки обставини викладені у даних справах різняться. Також, колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не було враховано, що у зв`язку з порушення відповідачем його права на інформацію була завдана моральна шкода, яка полягала у приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права, погіршення самопочуття, емоційного хвилювання, був порушений його стан душевної рівноваги та позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, оскільки дані доводи не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до норм ст. 81 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням всіх обставин у справі правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382. 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2021 року у даній справі залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Судді: О.М. Новіков Ю. В. Сіренко Т.Л.Фетісова