Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/4000/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1981/20Головуючий по 1 інстанції Справа №712/4000/20 Категорія: 305010000 Романенко В. А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:Новікова О.М., Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шимановського А.В. та апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : У квітні 2020 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди, підстави якого обґрунтовував такими доводами. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність про АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)»; зобов`язано Черкаську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0780 га та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7110136700:02:014:0055. Рішення набрало законної сили 27.08.2018, однак досі не виконано. 10.02.2020 міський голова від імені Черкаської міської ради подав звіт про виконання рішення суду, зі змісту якого вбачається, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 так і залишилось невиконаним. Міський голова двічі скликав позачергові пленарні засіданні сесії Черкаської міської ради щодо вирішення питання ОСОБА_1 , однак рішення радою так і не прийнято. Також міський голова просив не накладати на нього штраф. Це свідчать про безпідставне цілеспрямоване ухилення відповідачем від виконання рішення суду. Отже, відповідач, як орган місцевого самоврядування, допустив протиправну бездіяльність відносно позивача, що полягає у невиконанні рішення суду і порушує права позивача. За таких обставин, ОСОБА_1 просив стягнути з Черкаської міської ради моральну шкоду в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць завданої шкоди, а всього на загальну суму 83 860,00 грн. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Черкаської міської ради за рахунок бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 4 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставою для стягнення моральної шкоди є тривале невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Суд виходив із прецедентної практики ЄСПЛ про право заявника на відшкодування моральної шкоди в разі надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність. Виходячи з обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав позову про завдання позивачу моральної шкоди та вирішив стягнути компенсацію такої шкоди в розмірі 4000 грн. Вказане рішення оскаржено позивачем і відповідачем в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Шимановського А.В. зводяться до того, що суд, встановивши, що позивач підтвердив завдання моральної шкоди, безпідставно та необґрунтовано зменшив її розмір до 4000,00 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 83860,00 грн., позивач розраховував її, виходячи з мінімальної заробітної плати, яка є державною соціальною гарантією. Посилаючись на те, що суд неправомірно не надав мотивів задоволення позову лише на суму 4000,00 грн., позивач просить рішення суду змінити, задовольнивши позов в повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідача. У відзиві Черкаської міської ради на апеляційну скаргу позивача відповідач не погоджується з доводами скаржника, оскільки він не підтвердив факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями завдавача шкоди. Сума моральної шкоди в розмірі 83860,00 грн. не підтверджена належними доказами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В апеляційній скарзі Черкаської міської ради вказується на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких можна встановити, що шкоду позивачу завдано Черкаською міською радою. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що йому дійсно завдана моральна шкода, що моральна шкода завдана саме внаслідок дій чи бездіяльності Черкаської міської ради, що розмір заподіяної моральної шкоди відповідає заявленій у позові сумі. Наявність судового рішення (№823/1257/18 від 25.04.2018) Черкаська міська рада не вважає достатнім доказом завдання моральної шкоди позивачу та причинного зв`язку між протиправними діями Черкаської міської ради та заподіяною шкодою. За відсутності доказів суд безпідставно ухвалив стягнути 4000,00 грн. моральної шкоди. Тому в апеляційній скарзі просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу відповідача не надходив. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення за таких мотивів. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради задоволено частково (а.с. 4-5). Визнано незаконним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)». Зобов`язано Черкаську міську раду на черговій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,078 га та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:014:0055. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 7-8). Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 набрало законної сили 27.08.2018. 09.10.2018 представник ОСОБА_1 , адвокат Шимановський А.В., звернувся до Черкаської міської ради з листом, в якому просив включити до порядку денного питання про передачу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,078 га та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:014:0055; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,078 га та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:014:0055 (а.с.14). В додатках до вказаного листа включено оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:014:0055, копія рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 823/1257/18. Постановою державного виконавця від 16.10.2019 закрито виконавче провадження з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/1257/18 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника (а.с. 13). 26.10.2018 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомило, що Управлінням земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради підготовлено проект рішення «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 » (вільна земельна ділянка, учасник АТО)». Відповідно до регламенту роботи Черкаської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2015 року № 2-18, проект рішення після відповідних погоджень буде розглянутий на засіданні сесії Черкаської міської ради із земельних питань (а.с. 15). 31.01.2019 Черкаською міською радою прийнято рішення №2-3992 «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО) (а.с. 16). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 (а.с. 9-10) встановлено Черкаській міській раді місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/1257/18. Зобов`язано Черкаську міську раду подати до суду протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/1257/18. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 (а.с. 11-12) заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського А.В. задоволено частково: встановлено Черкаській міській раді місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 823/1257/18; зобов`язано Черкаську міську раду подати до суду протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/1257/18; зобов`язано міського голову м. Черкаси Бондаренка А.В. забезпечити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/1257/18 шляхом призначення сесії міської ради, та забезпечення розгляду питання, щодо виконання судового рішення, та винесення такого питання на обговорення депутатами міської ради, використавши весь обсяг повноважень для забезпечення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 823/1257/18. Зі змісту ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 вбачається, що суд прийняв звіт Черкаської міської ради про виконання судового рішення, в якому зазначено, що міським головою ініційовано розгляд затвердження проекту землеустрою, позачергово, зокрема, 08.10.2019, однак рішення не прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів. Отже, предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу бездіяльністю Черкаської міської ради у зв`язку з тривалим невиконання судового рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки та про передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. З матеріалів справи встановлено, що існує судове рішення, яке набрало законної сили, яким зобов`язано Черкаську міську раду на черговій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,078 га та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:014:0055. Рішення суду набрало законної сили, але наразі не виконано Черкаською міською радою. Як правильно зазначив суд першої інстанції, судове рішення підлягає обов`язковому виконанню, що не потребує ухвалення будь-яких інших судових рішень. Добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили, є його законодавчо встановленим обов`язком. У разі невиконання судового рішення стягувач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також звернутися до суду за захистом порушеного права, свободи чи інтересу. Таким чином, невиконання судового рішення є підставою для цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за умисне невиконання зобов`язаною особою судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди у зв`язку з тривалим невиконанням судового рішення, колегія суддів виходить із такого. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди. При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. В силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується. Обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача. Наведений правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі №560/798/16-а. З огляду на практику ЄСПЛ презюмується, що надмірно тривале провадження дає підстави для відшкодування моральної шкоди. Недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу (виконання зобов`язання), після того як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме в нього почуття розпачу. Зважаючи на ці обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що негативні емоції позивача внаслідок тривалого та умисного не розгляду його звернення до Черкаської міської ради перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями/бездіяльністю відповідача, а відтак завдали йому моральної шкоди. Посилання Черкаської міської ради в апеляційній скарзі на загальні підстави цивільно-правової відповідальності, зокрема, необхідності встановлення вини суб`єкта владних повноважень, відхиляються колегією суддів, оскільки порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди. А обов`язок спростування такої презумпції покладається на відповідача. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивачу була завдана моральна шкода шляхом тривалого невиконання судового рішення відповідачем, є правильним та обґрунтованим, оскільки відповідачем така презумпція не спростована. Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди. Позивач у позові визначив розмір моральної шкоди в сумі 83 860 грн. у співвідношенні із мінімальним розміром заробітної плати. При цьому, прив`язка моральної шкоди до мінімального розміру заробітної плати передбачена 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та підлягає застосуванню в спеціальних випадках, передбачених цим Законом. В даному випадку вказана норма не підлягає застосуванню. Тому колегія суддів відхиляє доводи позову про те, що моральна шкода у випадку тривалого невиконання судового рішення повинна бути обрахована щомісячно, виходячи із мінімального розміру заробітної плати як одиниці соціальної гарантії. Такі доводи не підкріплені відповідним законодавчим підґрунтям. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, стягнув із відповідача моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн. Колегія суддів враховує, що наразі відсутній законодавчо встановлений алгоритм визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому її сума повинна бути визначена з урахуванням конкретних обставин справи, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості. Ураховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання судового рішення про зобов`язання передати йому у власність земельну ділянку, та з урахуванням вимог розумності та виваженості апеляційний суд вважає, що розмір моральної шкоди, визначений місцевим судом в сумі 4000,00 грн., є достатньою та справедливою компенсацією завданої шкоди. При визначенні такого розміру апеляційний суд врахував, що головою Черкаської міської ради вживались заходи, спрямовані на приведення рішення суду до виконання. Також враховано, що можливість фактичного виконання судового рішення наразі позивачем не втрачена. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування або зміни цілком законного та обґрунтованого рішення районного суду. На підставі ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати залишаються за скаржниками. Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шимановського Артема та апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2020 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді