Постанова 4805 № 285/1115/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/1115/21 Головуючий у 1-й інст. Заполовська Т. Г. Категорія ч.1 ст. 183-1 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гаврилюка І.Д., справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2021 року щодо нього за ч.1 ст.183-1 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 160 (сто шістдесят) годин. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та станом на 01.03. 2021 року становить 20908,50 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП. На прийняте судом рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду від 12 березня 2021 року у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та закрити провадження у справі. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Однак суд першої інстанції розглянув справу без його участі. Вказав, що посилання в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, що в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, безпідставні, оскільки на його адресу не направлялось повідомлення суду про судовий розгляд вказаної справи, що суперечить вимогам ст.ст.268, ст.277-2 КУпАП. Зазначив, що суд при винесенні оскаржуваної постанови допустив істотне порушення його прав, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантованих ст.268 КУпАП, що є підставою для скасування постанови суду. Послався на те, що суд першої інстанції не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, а оскаржувана постанова суду не відповідає встановленим обставинам справи і наявним в матеріалах справи доказам. Вказав, що суд не перевірив дані щодо сплати ним аліментів, а прийняв до уваги лише суму заборгованості у розмірі 20908,50 грн., не перевіривши її утворення, при цьому прийняв як доказ наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, із якого є незрозумілим і матеріали справи не дають відповідь на питання, у зв`язку із чим виникла дана заборгованість у такій значній різниці у термін одного місяця. Також зазначено, що мало місце сплата аліментів у визначеному у виконавчому листі сумах та викладені у графі «сплачено боржником» у тому числі і за період шість місяців. Суд не звернув увагу на дані, надані виконавцем щодо сплати ним аліментів. Дана обставина свідчить, що в його діях відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки він не ухиляється від сплати аліментів, сплачував аліменти, що підтверджує сам державний виконавець. Намірів ухилятися від сплати аліментів не має та не було. Зазначив, що суд першої інстанції визнаючи його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП прийшов до помилкових висновків, оскільки доказів, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення щодо несплати аліментів, немає. Разом з тим, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2021 року. В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження стверджує, що розгляд справи відбувся без його участі, копію оскаржуваної постанови він отримав поштовим відправленням 23 березня 2021 року, після чого в передбачений законом строк подав апеляційну скаргу. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню відповідно до положень ст.ст. 289, 294 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Гаврилюк І.Д. апеляційну скаргу підтримали з викладених в ній мотивів, просили її задовольнити. Заслухавши доводи та пояснення ОСОБА_1 , його захисника Гаврилюка І.Д., перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши надану відповідь державного виконавця на запит апеляційного суду, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи дану справу за відсутності правопорушника та не повідомивши його належним чином про час та місце такого розгляду у відповідності до положень ст. 277-2 КУпАП, суд першої інстанції не дотримався в повному обсязі положень ст. 268 КУпАП. Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.183-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у його відсутність, суд першої інстанції порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема права ОСОБА_1 давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, внаслідок чого було неповно з`ясовано всі обставини справи. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , останній не був присутнім під час прийняття постанови суду від 12 березня 2021 року. При цьому, хоча в матеріалах справи і міститься розписка від імені ОСОБА_1 від 03.03.2021 року про розгляд справи 12 березня 2021 року (а.с.6), проте зазначена розписка відбиралася у правопорушника не судом, а державним виконавцем до направлення матеріалів адміністративного правопорушення до суду та до визначення складу суду автоматизованою системою. При цьому судом після авторозподілу справи 10.03.2021 ОСОБА_1 належним чином про час та місце розгляду справи не повідомлялося. Разом з тим статтею 277-2 КУпАП законодавцем врегульований порядок повідомлення особи про розгляд справи наступним чином повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Іншого порядку повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи судом діючим КУпАП не передбачено. Матеріали справи взагалі не містять даних про будь-яке повідомлення судом ОСОБА_1 про судове засідання, в тому числі і12.03.2021, в ході якого і було прийнято оскаржувану постанову. Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, дата набрання чинності для України - 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом. З огляду на викладене зазначення судом в постанові про належне повідомлення правопорушника не знайшло свого підтвердження, розглянувши справу за відсутності такого повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та без її участі в такому випадку є безумовним порушенням її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а тому постанова суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню. Разом з тим, апеляційний суд, після скасування постанови суду першої інстанції, та розглядаючи справу заново та безпосередньо, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 183-1 КУпАП за обставин, викладених в протоколі, та встановив, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та станом на 01.03. 2021 року становить 20908,50 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП, виходячи з наступного. Так частина 1 статті 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. З об`єктивної сторони дане правопрушення характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї. При цьому, для утворення складу правопорушення є обов`язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованостізі сплати аліментів»та доповнення статтею 183-1 глави КУпАП, Закон України № 2234-VІІІ від 07.12.2017 року, набрав чинності 06.02.2018 року. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, поза розумним сумнівом підтверджується сукупністю доказів у даній справі, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 7 від 03.03.2021 року; виконавчого листа № 2п-305 від 12.01.2006 року; розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2009 року, а також відповіді державного виконавця на запит апеляційного суду щодо суми заборгованості по аліментах та механізму її утворення. Так, на примусовому виконанні у Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 2002 р.н. та ОСОБА_3 , 2005 р.н., у розмірі по 120 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 02.12.2005 року, з дня подачі заяви і до повноліття сина ОСОБА_5 . Крім того, у відповіді Новоград-Волинського МРВ ДВС Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) на запит Житомирського апеляційного суду роз`яснено, що з 28.08.2018 року мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Як наслідок, державним виконавцем Титорчук Л.М. здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів, з врахуванням вимог ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, за період з 28.08.2018 року по 01.03.2021 року. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов вищезазначеного виконавчого провадження станом на лютий 2021 року утворилася заборгованість, сукупний розмір якої становить 20908, 50 грн. Таким чином, на підставі наведеного вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена належними та допустимими доказами та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 на протязі 6 місяців та безпідставності врахування усіє суми заборгованості на протязі тривалого часу, відсутності умислу на ухилення від сплати аліментів, та неврахування того, що він докладав зусиль по їх сплаті, є безпідставними та не впливають на ту обставину, що сукупний розмір заборгованості по даним виплатам перебільшує суму відповідних платежів за 6 місяців. Разом з тим, відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинене та виявлене 03.03.2021 року. Отже на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом минули строки, передбачені статтею 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И Л А: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.183-1 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: