Ухвала КАС ВС № 160/16195/20

УХВАЛА 07 липня 2021 року м. Київ справа № 160/16195/20 адміністративне провадження № К/9901/23515/21 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі № 160/16195/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просив: - визнати частково неправомірним та скасувати рішення відповідача від 08.10.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/10228/20 у розмірі 60 % заробітної плати діючого судді згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 № Б-с-357 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці»; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці із розрахунку 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 № Б-с-357 з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020; - допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за 1 місяць. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позов задоволено частково: - визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; - зобов`язано відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 29.06.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне. Частини перша, третя статті 55 КАС України встановлюють, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший названого пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий цього самого пункту). Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширені випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)». Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження. Водночас Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підписала виконуюча обов`язки начальника Головного управління Лариса Дуксова, яка діє на підставі копії наказу про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У пункті 2 зазначеного наказу, зокрема, встановлено, що у разі відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його обов`язки виконує перший заступник начальника Головного управління Дуксова Л.В. До касаційної скарги, на підтвердження факту відсутності начальника Головного управління - Козака Ю.І. , додано витяг з табелю робочого часу за травень та червень 2021 року. Згідно з інформації вказаної у наданих табелях з 01.05.2021 по 31.05.2021 та з 01.06.2021 по 23.06.2021 начальник Головного управління - Козак Ю.І. перебував на лікарняному, натомість, касаційна скарга подана 25.06.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга). З огляду на вищевикладене, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують відсутність на робочому місці начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Козака Ю.І. 25.06.2021 та, відповідно, підтвердження повноважень щодо права підписання касаційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Дуксовою Ларисою Вікторівною . До того ж, скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що на сьогодні начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козак Ю.І. продовжує перебувати на лікарняному у зв`язку з хворобою, однак на підтвердження цього не надає жодних доказів. У свою чергу у Єдиному реєстрі адвокатів України також немає відомостей про те, що Дуксова Лариса Вікторівна має статус адвоката, і до касаційної скарги такий документ не був долучений. Отже, заявник не надав суду касаційної інстанції доказів щодо належного уповноваження Дуксової Лариси Вікторівни на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в значенні статті 55 КАС України. Пункт 1 частини п`ятої статті 332 КАС України визначає, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати. Беручи до уваги те, що Верховному Суду не надані документи, які б належно підтверджували наявність у Дуксової Лариси Вікторівни статусу адвоката або особи, що діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, або належні докази відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в період подання скарги до Верховного Суду, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала. Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 160/8397/20. Керуючись положеннями частини третьої статті 55, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі № 160/16195/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін