Постанова 4855 № 620/1276/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1276/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила: - визнати протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.05.2018 року по 30.11.2018 року; - зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 року по 30.11.2018 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, адміністративний позов задоволено. В подальшому до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленька Андрія Миколайовича про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 620/1276/19. В обґрунтування заяви зазначено, що 06.03.2020 здійснено перевірку виконання рішення суду та встановлено, що рішення у справі № 620/1276/19 боржником не виконано в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії в розмірі 14079,66 грн. Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, причиною невиконання рішення є відсутність затвердженого порядку здійснення таких виплат. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року зазначену заяву задоволено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ГУ ПФУ в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні подання державного виконавця. В обґрунтування апеляційної скарги Пенсійний орган зазначив, що виплата коштів на підставі судового рішення здійснюється у спеціальному порядку і здійснення судом зміни порядку чи способу виконання судового рішення в цій справі не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні цієї справи. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно скасувати, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.05.2018 по 30.11.2018. Зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 30.11.2018. 22.10.2019 позивачу направлено виконавчий лист. Ухвалою суду від 30.01.2020 замінено боржника у виконавчому листі по справі №620/1276/19 на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Суд першої інстанції зазначив, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 щодо здійснення виплати позивачу пенсії в розмірі 14079,66 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області повністю не виконано, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема в матеріалах справи наявний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.02.2021 за № 2500-0401-5/7275, яким заявнику повідомлено, що поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 03 грудня 2018 року і до цього часу управлінням проводиться фінансування пенсії щомісячно на розрахунковий рахунок в AT Ощадбанк, пенсія за період з 01.05.2018 по 30.11.2018 в сумі 14079,66 грн нарахована, проте не виплачена, оскільки в постанові Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» зі змінами, передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Постанова № 637 такою, що не відповідає нормам Конституції не визнавалась. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку із неможливістю виконання рішення суду від 11.07.2019 в частині виплати позивачу пенсії в розмірі 14079,66 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відбувається порушення майнових прав позивача, відновлення яких мало б статись із виконанням вищевказаного судового рішення у повному обсязі. Вказана обставина, на думку суду та з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і позицію Європейського суду з прав людини, є не допустимою, тому у межах повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства України суд має право здійснити заходи, спрямовані на усунення перешкод у виконанні рішення суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано повноваження суду змінити порядок та спосіб виконання судового рішення, що був встановлений судом при вирішенні спору. При цьому при застосуванні зазначеного процесуального інституту слід враховувати, що зміна одного способу виконання судового рішення на інший не повинна призводити до зміни обсягу зобов`язань боржника, визначених судом, до втручання в його дискреційні повноваження та до виникнення нового спору. В даному випадку при задоволенні позову суд застосував спосіб захисту та поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 30.11.2018. Водночас конкретних сум, що належать до виплати позивачу, судом встановлено не було і, відповідно, не було зобов`язано відповідача виплатити такі суми. Враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду в цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов`язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні перерахування пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 КАС України. До того ж, на переконання колегії суддів, зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу донараховані суми пенсії на стягнення конкретної суми цієї доплати призведе до зміни рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального прав, а у задоволенні заяви про встановлення порядку виконання судового рішення слід відмовити. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає задоволенню, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року - скасуванню, а заява державного виконавця - залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Ленька А.М. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/1276/19 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких