Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/28902/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28902/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 4 888,83 грн за 2014-2016 роки при призначенні пенсії в 2020 році ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 роки в сумі 7 763,17 грн починаючи з 13 жовтня 2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 позов задоволено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На переконання апелянта, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При цьому, представник апелянта звертає увагу, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачень страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, проводиться з 01 травня 2020 року в розмірі 1,11 і таким чином заробіток для пенсій обчислених зокрема згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 4 888,83 грн (4404,35 х 1,11). За твердженнями представника апелянта, оскільки позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та згідно до заяви від 13 жовтня 2020 року його було переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який залишається таким, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії в розмірі 4 888,83 грн (4 404,35x 1.11). Таким чином, за твердженнями представника апелянта, застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні, що враховується при первинному призначенні пенсії у 2020 році неможливо, оскільки це суперечить чинному законодавству. З цих та інших підстав апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, так як вважає, що висновки, зроблені судом під час розгляду справи не досліджені належним чином та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не погоджується з правовою оцінкою фактичних обставин справи, даними судом першої інстанції. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в місті Киві (Оболонський відділ). Позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач звернувся до відповідача 13.10.2020 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача 03.11.2020 із заявою, в якій просив надати роз`яснення щодо розрахунку призначеної пенсії. Надалі, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 11.11.2020 № 2600-0202-8/160824 було надано відповідь в якій пенсійним органом зазначено, що 13 жовтня 2020 року позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та що у зв`язку з переходом на пенсію за віком показник середньої заробітної плати застосований за 2014-2016 роки, в сумі 4 888,83 грн, а не показник середньої заробітної плати за 2017-2019 року в сумі 7 763,17 грн. Вважаючи дії відповідача щодо неправильного обрахування пенсії за віком на підставі заяви позивача протиправними, останній звернувся до адміністративного суду із позовною заявою. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до положень частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що у випадку призначенні пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі 21-612а14. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію за вислугу років як військовослужбовцю відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше. В жовтні 2020 року, після досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач виявив бажання перейти на інший вид пенсії - пенсію за віком, передбачену Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, фактично про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше - в жовтні 2020 року. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення до пенсійного органу позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки за таким призначенням він звернувся вперше. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: - П - розмір пенсії, у гривнях; - Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; - Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: - Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; - Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; - Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); - К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Тобто, з аналізу частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» судом встановлено, що для визначення заробітної плати для обчислення пенсії використовується, крім інших показників, середня заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. З огляду на зазначене, а також ураховуючи приписи частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2020 році мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. Крім того, колегією суддів враховується правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09 червня 2015 року у справі № 21-550а15 та Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № К/9901/1071/17 стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком. Відтак, на переконання колегії суддів застосування при розрахунку позивачу пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від позивача показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки є безпідставним, оскільки такий показник мав бути врахований за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у 2020 році, тобто за 2017-2019 роки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 липня 2018 року у справі № 565/645/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 317/4184/16, від 31 травня 2019 року у справі № 344/7053/17 та № 263/16495/16-а, З урахуванням викладеного, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо незастосування позивачу при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2017-2019 роки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 роки, починаючи з 13 жовтня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи положення статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується. При цьому судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Також, колегія суддів зазначає, що в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтом жодних аргументів не наведено, не зазначено які саме матеріали, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено судом першої інстанції, не наведено інших доводів на підтвердження іншої, ніж було представлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, позиції. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року у справі №640/28902/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко