Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4094/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4094/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. (суддя Садовий І.В., повне судове рішення складено 17.10.2019 р.) в справі № 280/4094/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій з відмови у проведенні розрахунку пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 05.05.2019 р., з урахуванням сум фактично проведених виплат. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 05.05.2019 р., з урахуванням сум фактично проведених виплат. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції того факту, що у зв`язку з призначенням вперше позивачу пенсії за вислугу років, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком. На думку апелянта, переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії, а пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного виду пенсії на інший лише в межах одного закону. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 02.11.2004 перебуває на пенсійному обліку у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII. Після отримання права на пенсію за вислугу років позивач продовжував працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією трудової книжки. 04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії. У зв`язку з поданням відповідачем заяви про призначення/перерахунок пенсії від 04.06.2019 відповідачем здійснено перерахунок щодо переведення з пенсії за вислугу років згідно з Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII на пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-IV. 25.07.2019 позивач подав відповідачу заяву, в якій просив провести розрахунок державної пенсії позивача з 05.05.2019 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV та виплачених сум. Листом від 08.08.2019 № 7/Б-1 відповідач поінформував позивача, що його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з заявою позивача від 04.06.2019. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у 2019 році звернувся до відповідача із заявою про призначення іншого виду пенсії, тобто пенсії, що передбачена іншим законом, ніж пенсії, що позивач отримував з 2014 р., а пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2019 році позивачу призначена вперше, отже показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років. Також судом першої інстанції застосовано абз. 2 п. 4.4 розділу XV Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, відповідно до якого з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016-2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що позивач з 2004 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). 04.06.2019 р. позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) у зв`язку з досягненням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV. Відповідачем позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При здійсненні розрахунку пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2014, 2015, 2016 роки. Листом № 7/Б-1 від 08.08.2019 р. відповідачем повідомлено позивача про дотримання вимог законодавства при обчисленні пенсії за віком. Спірним є питання обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 7 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором. Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. За частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Однак, з матеріалів справи убачається, що позивач отримував пенсію за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством. За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Поряд із тим, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, адже основою доходу, в силу вимог Закону № 2262-ХІІ, є грошове забезпечення. Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, у 2019 р. позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший відповідно до ст. 45 Закону № 1058-IV, на що посилається відповідач. Враховуючи те, що пенсія позивачу згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначається вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший. Таким чином, відповідач при обрахунку пенсії за віком позивача відповідно до Закону № 1058-IV повинен застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017 та 2018 роки відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV. Отже, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду. Апелянтом не приведено доводів у спростування висновків суду про задоволення позову в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 05.05.2019 р., тому судом не надається правова оцінка цій частині позовних вимог. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не оскаржується в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. в справі № 280/4094/19 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. в справі № 280/4094/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 27.01.2020 р. та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 27.01.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко