Постанова 4816 № 950/917/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м.Суми Справа №950/917/21 Номер провадження 22-ц/816/1125/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», боржник ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 28 травня 2021 року про відмову у видачі судового наказу, у складі судді Бакланова Р.В., постановлену в м. Лебедин, В С Т А Н О В И В: 19 травня 2021 року ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ у сумі 2513,97 грн та 227,00 грн судового збору. Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 28 травня 2021 року відмовлено ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судового збору. В апеляційній скарзі ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року, договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним та договором приєднання. У зв`язку з чим вказаний договір не потребує його підписання у письмовій (в тому числі електронній) формі з кожним споживачем. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про видачу судового наказу не додано договору про надання послуг з постачання природного газу, укладеного між ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» та ОСОБА_1 , а тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відмовив у видачі судового наказу, так як заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав. Відповідно до приписів ст. ст. 160, 161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, Типового договору природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року, договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним та договором приєднання. У зв`язку з чим вказаний договір не потребує його підписання у письмовій (в тому числі електронній) формі з кожним споживачем. Із матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу судового наказу ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» було надано копію Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (а.с. 5), який відповідно до п. 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Крім того, на підтвердження фактичного споживання природного газу боржником, заявник надав виписку з особового рахунку фінансового стану боржника, копію досудового попередження з доказами про направлення його боржнику (а.с. 3, 4). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо невідповідності заяви вимогам ст. 163 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» задовольнити. Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 28 травня 2021 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасувати, а справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 2513 грн 97 коп. направити для продовження розгляду до Лебединського районного суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.І. Криворотенко Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук