Постанова 4816 № 589/4926/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 року м.Суми Справа №589/4926/23 Номер провадження 22-ц/816/224/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2023 року, постановлену у складі судді Євдокімової О.П. у м. Шостка Сумської області в цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, в с т а н о в и в: 25 вересня 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - АТ «Сумигаз) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № 1200040321 в сумі 2286,89 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2023 року відмовлено АТ «Сумигаз» у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі АТ «Сумигаз», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В доводах апеляційної скарги зазначає, що враховуючи вимоги п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України закон не вимагає від заявника надавати до заяви про видачу судового наказу її копії разом з доданими до неї документами. Отже вимога суду про обов`язковість подання заявником до суду разом із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості другого екземпляру заяви з додатками до неї при зверненні в паперовому вигляді, або докази направлення стороні заяви про видачу судового наказу з додатками до неї є такою, що не передбачена чинним законодавством. Вказує, що доказом, який підтверджує факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є довідка, яка містить інформацію, що 25 серпня 2021 року абонентом здійснено оплату послуги з розподілу природного газу в розмірі 190,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сумигаз» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки матеріали заяви не містять доказів надсилання заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику, а також представником заявника не підтверджено обставини, на які він посилається у своїй заяві і не підтверджено факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, виходячи з наступного. У відповідності до приписів ст.ст. 160, 161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 163 ЦПК України. Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі. Підстави для відмови у видачі судового наказу визначено ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відповідно до п. 1 якої суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу . Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2023 року АТ «Сумигаз» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № 1200040321 в сумі 2286,89 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн. Як додатки до цієї заяви додані копії відповідних документів згідно з наведеним переліком, при цьому докази надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику суду не надавалася. Вимогами статті 163 ЦПК України на заявника не покладено обов`язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника, як і доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику. Відповідно до ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Вказаною нормою закону в наказаному провадженні законодавцем не передбачено, що ненадання заявником доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику має наслідком відмову суду у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України. Окрім того, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження заявником факту приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, АТ «Сумигаз» на підтвердження фактичного споживання природного газу боржником, заявником було надано розрахунок річної замовленої потужності з особового рахунку боржника, довідку про приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, відповідно до якої 25 серпня 2021 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 190,00 грн, та досудове попередження (а.с. 6-7). Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494. Згідно з вимогами ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Типовий договір є договір приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися договірні відносини щодо послуг з розподілу природного газу, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України. Додані до заяви документи підтверджують факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу: на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок, споживання природного газу підтверджується наданим суду розрахунком річної замовленої потужності та довідкою, згідно якої 25 серпня 2021 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 190,00 грн через банк «Фамільний». Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України. Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв`язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити. Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2023 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасувати, а справу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, направити для продовження розгляду до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова