Постанова 4813 № 522/4306/20

Номер провадження: 22-ц/813/4274/21 Номер справи місцевого суду: 522/4306/20 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.07.2021 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року у складі судді Свяченої Ю.Б., в с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного Таллінського окружного суду від 27 жовтня 2017 року у справі №2-13-5799 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 133324, 37 євро на відшкодування зайво отриманого спільного майна. В клопотанні послалася на те, що рішення Талліннського окружного суду від 27 жовтня 2017 року вступило в законну силу 19 лютого 2018 року та виконано на території Естонії лише частково, а саме стягнуто з ОСОБА_2 на користь заявника грошові кошти у розмірі 933, 31 євро. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2020 року за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках у банках України, окрім рахунків на яких знаходиться заробітна плата та пенсія, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , у межах суми, що дорівнює 133812 євро 69 центів. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26.03.2020 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , які перебувають на банківських рахунках в АТ КБ «Приватбанк», АТ «Сбербанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк». Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, ухвалити нову про залишення заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 26.03.2020 - без задоволення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 неодноразово ухилявся від виконання рішення суду, його зобов`язання є більшими ніж зазначена сума. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 має фінансову можливість сплатити борг перед ОСОБА_3 , він все одно, будь -якими шляхами намагається уникнути виконання обов`язку. Окрім 133 812,69 євро заборгованості ОСОБА_2 , з нього, також, підлягають стягнення судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на правову допомогу. Отже, на думку заявника є обґрунтованими забезпечення позову, вжиті ухвалою від 26.03.2020. Задля виконання рішення суду в повному обсязі, даний арешт є необхідним заходом. В рішенні Талліннського окружного суду від 27 жовтня 2017 року у справі № 2-13-5799, зазначалося, що ОСОБА_2 , зменшив розмір спільного майна, здійснюючи грошові перекази без згоди ОСОБА_4 . Тобто в період розгляду справи судом, ОСОБА_2 переказував спільні кошти подружжя на свої власні рахунки, щоб уникнути поділу спільних грошей. Під час виконання вищезазначеного рішення у Естонії у ОСОБА_2 були відсутні будь-які кошти для їх стягнення на користь ОСОБА_4 . Згідно довідки від 21.05.2020, з моменту порушення виконавчого провадження (21.02.2018), стягувачу надійшла сума у розмірі 1 097,75 євро. Тому, заборгованість складала 133 648,25 євро. Також, оскільки, ОСОБА_2 є громадянином Естонії, також має посвідки на проживання у Російській Федерації та Україні, стягувач зверталася до суду у Російській Федерації з заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Ухвалою Санкт-Петербурзького міського суду від 27.06.2019 заяву ОСОБА_3 було задоволено. Ухвалою було встановлено, що на території Російської Федерації, у ОСОБА_2 є майно, зокрема, банківські рахунки. Згідно Довідки від 26.04.2019 на рахунках ОСОБА_2 перебували значні суми коштів, зокрема, 60 081,97 євро, 9263,71 євро, 102 489,73 дол., 300 696,75 євро, 301 198,72 євро та ін. Згідно листа від 28.05.2020, у примусовому порядку з рахунків ОСОБА_2 стягнуто 390 руб. 23 коп. (приблизно 5 євро), проте ОСОБА_2 зняв усі кошти зі своїх рахунків задля уникнення виконання рішення суду. Надалі ОСОБА_3 звернулася для виконання рішення до суду в Україні. У ОСОБА_2 була у власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 . А також, на ім`я ОСОБА_2 відкриті банківські рахунки. Однак після того як ОСОБА_2 дізнався про початок процедури виконання рішення на території України, він відчужив вищезазначену квартиру, яка є спільною сумісною власністю колишнього подружжя. Також апелянт вважає, що є загроза того, що ОСОБА_2 зніме усі кошти з рахунків в Україні. Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 08.11.2019 на рахунках ОСОБА_2 були чималі суми грошових коштів, яких було б достатньо для погашення заборгованості перед ОСОБА_4 . Однак, після арешту рахунків ОСОБА_2 у АТ «Державний ощадний банк України», згідно листа від 08.04.2020 було арештовано лише 2 з 11 рахунків, при цьому не було зазначено які суми грошових коштів на них знаходилися, що підтверджує факт того, що ОСОБА_2 вже зняв усі кошти із своїх рахунків. 06.04.2021 ОСОБА_2 надав суду відзив на апеляційну скаргу та просив суд залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Сторони в судове засідання 22.06.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без участі сторін. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Ухвала суду вказаним положенням закону відповідає. Задовольняючи заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції встановивши, що накладений арешт на рахунки ОСОБА_2 в АТ "Державний ощадний банк України", в разі задоволення позовних вимог буде достатнім для виконання рішення суду, дійшов висновку про обґрунтованість клопотання і як наслідок, наявність підстав для його задоволення. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. У ч. ч. 1,2ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, і накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно із ч. ч. 1,2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову за клопотанням представника ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду Таллінського окружного суду від 27 жовтня 2017 року по справі N2-13-5799 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 133812,69 євро на відшкодування зайвого отриманого спільного майна задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові коштів, які знаходяться на банківських рахунках у банках України, окрім рахунків на яких знаходиться заробітна плата та пенсія, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , у межах суми, що дорівнює 133812 євро, 69 центів. Відповідно до довідки виданої заступником голови правління АТ «Ощадбанк» Є.В. Драчко-Єрмоленко, на два рахунки ОСОБА_2 в АТ "Державний ощадний банк України" накладений арешт на суму 133 812 євро, 69 центів. Коштів на рахунках ОСОБА_2 достатньо для забезпечення виконання ухвали про забезпечення позову. Отже, враховуючи, що на рахунках, відкритих в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_2 наявна сума грошових коштів у розмірі 133812 євро, 69 центів, накладений арешт на рахунки у вказаному банку гарантуватиме реалізацію вимог заявника у разі задоволення заяви ОСОБА_3 , скасування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , які перебувають на банківських рахунках в АТ КБ «Приватбанк», АТ «Сбербанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», жодним чином не вплине на можливість виконання майбутнього рішення суду. З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог закону. Доводи апеляційної скарги про те, що сума до стягнення є більшою, ніж зазначено в ухвалі суду, а відтак потребує арешту і на інших рахунках, підставою для скасування ухвали суду бути не можуть, оскільки позов забезпечено в межах суми 133812 євро, 69 центів відповідно до заяви ОСОБА_3 (.а.с.57-59). Доводи апеляційної скарги про недобросовісність дій ОСОБА_5 щодо уникнення від виконання рішення, підставою для скасування ухвали бути не можуть, оскільки у питанні скасування заходів забезпечення оцінка діям не надається, і в частині коштів, що підлягають стягненню, заяву забезпечено, в цій частині заходи забезпечення не скасовані. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не є і не дають суду підстав для скасування ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог закону. Згідно положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 07.07.2021. Головуючий: Судді: