Постанова 4812 № 489/1942/21

07.07.21 33/812/245/21 Справа № 489/1942/21 Головуючий у першій інстанції Кирильчук О.І. Провадження № 33/812/245/21 Провадження № 33/812/248/21 Доповідач апеляційного суду Лівінський І.В. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А іменем України 07 липня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Лівінського І.В., з секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Дмитра Івановича на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн в с т а н о в и в : Згідно з постановою суду, 28 березня 2021 року о 18 годині в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено за наслідками огляду водія на місці зупинки за його згодою за допомогою застосування спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», показник якого склав 2,24 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Крім того, з ОСОБА_1 стягнуто 454 грн судового збору. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 та його захисник Ігнатов Д.І. подали апеляційні скарги, аналогічні за змістом, в яких просять постанову суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Апелянти вважають, що постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, винесена з порушенням норм процесуального права. Вважають, що поліцейським при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено процедуру огляду, що робить такий огляд недійсним. В порушення пункту 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103) огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу був проведений без присутності двох свідків. Про що апелянт зазначив у поясненнях до протоколу. Вказують, що пунктом 5 Порядку передбачено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Ця форма передбачає анкетні дані і підписи свідків. Однак акт огляду, наявний в матеріалах справи, таких анкетних даних та підписів свідків не містить. Копія цього акту апелянту не була вручена. Зазначають, що відсутність заперечень щодо результатів проведення тесту не є згодою з його результатом. В разі незгоди з результатом огляду на місці, поліцейський мав би направити апелянта до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Д.І., які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого. Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 527837, 28 березня 2021 року о 18 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Космонавтів, 80 в м. Миколаєві, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 7510 ARMF 0275» на місці зупинки та його результат становив 2,24 проміле (а.с.2). В поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 зазначив лише про відсутність свідків. Інших зауважень, в тому числі заперечень щодо показань газоаналізатора ОСОБА_1 не зазначив. Роздруківкою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» № ARMF 0275, принтер № ARMD 0262, тест № 68, в якому зазначений результат огляду на стан сп`яніння - показник 2,24%о (проміле), підтверджується перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом (а.с.1). Також до протоколу про адміністративне правопорушення додані диски з відеозаписом адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 28 березня 2021 року. З вказаного відеозапису, дослідженого апеляційним судом, видно, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 погодився. Після того, як він продув у спеціальний технічний прилад газоаналізатор «Drager Alcotest 7510», його показник становив 2,24 %о (проміле). ОСОБА_1 не заперечував щодо результатів огляду. Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Таким чином, сукупність досліджених в матеріалах справи доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 527837 від 28 березня 2021 року, роздруківкою результатів тестування на алкоголь № 68, відеозапис події, свідчать про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Доводи апеляційних скарг про те, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки були відсутні свідки, а також не було складено акт огляду, що є порушенням Порядку № 1103, наслідком чого є визнання недійсним такого огляду, не можуть братись до уваги, виходячи з наступного. Так, за частиною 1, 2 статті 266 КУпАП, в редакції чинній на час вчинення правопорушення, передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, заперечень щодо результатів огляду за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатор «Drager Alcotest 7510» не висловлював, проведення працівниками поліції такого огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів без присутності свідків за умови застосування технічного засобу відеозапису, відповідає вимогам статті 266 КУпАП, чинній на час вчинення правопорушення. При цьому суд вважає, що положення статті 266 КУпАП в частині порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння на місці зупинки за їх згодою (частина 2 статті 266 КУпАП), є чітко визначеною, не містить бланкетних положень, а тому не потребує застосування інших нормативно-правових актів, в тому числі Порядку № 1103, який був прийнятий в 2008 році, та на цей час суперечить вимогам частини 2 статті 266 КУпАП в частині проведення огляду у присутності двох свідків. Посилання апелянтів на частину 6 статті 266 КУпАП, є необґрунтованим, оскільки ця норма регулює порядок направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (частини 3,4 статті 266 КУпАП), який має визначатись Кабінетом Міністрів України, а не порядок огляду, передбачений частиною 2 цієї статті. Безпідставним є посилання апеляційних скарг на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», оскільки у даній справі Суд встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, виходячи з прямої вимоги чинного законодавства України, зокрема, підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядалась Судом, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку. Положення КУпАП, зокрема стаття 266, не містять вимог, аналогічних вказаному вище Закону України. Статтею 266 КУпАП передбачено можливість визнання недійсним огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, але якщо він проведений з порушенням вимог цієї статті, а не іншого нормативного акта (частина 5 статті 266 КУпАП). Отже, відсутність свідків під час проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та відсутність підтвердження складання акту огляду, визначеному пунктом 5 Порядку № 1103, не можуть бути достатніми для визнання вказаного огляду недійсним за правилами статті 266 КУпАП. Також безпідставними є доводи апеляційних скарг про те, що поліцейський повинен був направити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного огляду, оскільки ні протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 527837, ні відеозаписом, до даного протоколу, не підтверджується незгода ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки. Посилання захисника на те, що в графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 527837 «До протоколу додаються» є допис слів «акт огляду», яких не має в копії цього протоколу, наданого ОСОБА_1 , не можуть бути достатніми для визнання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення недійсним, оскільки зазначений допис не стосується описання обставин правопорушення та кваліфікації адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі, а тому не породжують у суду сумнівів щодо правильності зазначених обставин та кваліфікації. До того ж, положення статті 256 КУпАП, якою визначено вимоги до протоколів про адміністративні правопорушення, не містить застережень щодо можливості визнання їх недійсними із зазначених вище підстав. Отже, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складені відповідно до вимог статті 256 КУпАП, ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі щодо ОСОБА_1 . За такого, твердження апелянтів про те, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в ході розгляду провадження в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження. З огляду на наведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції, як того просять апелянти, відсутні. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Дмитра Івановича залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду І.В. Лівінський