Ухвала КАС ВС № 200/5251/20-а

УХВАЛА 05 липня 2021 року Київ справа №200/5251/20-а адміністративне провадження №К/9901/22073/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №200/5251/20-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Донецької області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Донецької області, до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 , в якому просив: - визнати протиправним, незаконним та скасувати рішення №244 від 9 квітня 2020 року кадрової комісії №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»; - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області №401-к від 4 травня 2020 року; - зобов`язати прокуратуру Донецької області поновити в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 5 травня 2020 року або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України; - стягнути з прокуратури Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 5 травня 2020 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, позов задоволено: - визнано протиправним, незаконним та скасовано рішення №244 від 9 квітня 2020 року кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; - визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області №401-к від 4 травня 2020 року; - зобов`язано прокуратуру Донецької області поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 5 травня 2020 року або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України; - стягнуто з прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 5 травня 2020 року в розмірі: 101217 гривень 03 копійки з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 14 червня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №200/5251/20-а скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір». Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами щодо однієї майнової вимоги (101217,03 грн) і трьох вимог немайнового характеру. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 2024,34 грн (101217,03 *1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 7069,14 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення №3050 від 11 червня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 5044,80 грн. З огляду на зазначене, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 2024,34 грн (7069,14 -5044,80). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про доплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №200/5251/20-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Донецької області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду