Ухвала КАС ВС № 440/2739/20

УХВАЛА 05 липня 2021 року Київ справа №440/2739/20 адміністративне провадження №К/9901/20707/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Єресько Л.О., Жука А.В., перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 440/2739/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив: - визнати протиправними дій ДФС України щодо затримки виконання рішення суду та несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі; - стягнути з ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16 липня 2019 року до 5 листопада 2019 року в сумі: 60574,04 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі судового рішення; - стягнуто з Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16 липня 2019 року до 5 листопада 2019 року включно у сумі: 60574,04 грн (шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні чотири копійки) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №440/2739/20 повернуто скаржнику. Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 2 червня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 440/2739/20 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду була постановлена 20 січня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 2 червня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним було подано в межах встановленого процесуального строку, а строк звернення до суду касаційної інстанції після повернення законом не встановлений, він має право на поновлення пропущеного процесуального строку. Також, Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області зазначає про відсутність коштів на рахунках, що позбавило його можливості вчасно виконати вимоги суду касаційної інстанції під час первісного звернення із касаційною скаргою. Проте, такі підстави пропуску строку касаційного оскарження Суд не може визнати поважними з огляду на наступне. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області вже зверталося до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржуване судове рішення, однак його скарга ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року була повернута скаржнику з огляду на невиконання ним вимог ухвали Верховного Суду від 10 лютого 2021 року, якою було залишено касаційну скаргу без руху через відсутність у ній документа в підтвердження сплати судового збору. Водночас, варто зазначити, що звертаючись до суду касаційної інстанції зі скаргою вдруге, скаржником не обґрунтовано причин зволікання із таким зверненням, з огляду на те, що повторну скаргу було подано до Суду майже через три місяці після отримання відповідної ухвали Верховного Суду від 10 березня 2021 року. Так, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102932204930 ухвалу Верховного Суду, якою було повернуто касаційну скаргу Головному управлінню Державної фіскальної служби України у Полтавській області, скаржник отримав 16 березня 2021 року. Відтак, з огляду на зазначене та зважаючи на значний пропуск строку, підстави його пропуску не можна визнати поважними, а клопотання про поновлення строку - обґрунтованим. Суд звертає увагу скаржника, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутність через це у нього коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 17 травня 2021 року №83-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Полтавській області на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 440/2739/20. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 440/2739/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення єдиних соціальних внесків, зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько А.В. Жук, Судді Верховного Суду