Ухвала КАС ВС № 440/17704/23

УХВАЛА 04 лютого 2025 року м. Київ справа №440/17704/23 провадження №К/990/2552/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку, у с т а н о в и в : 14 січня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку. 20 січня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2023 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру. У касаційній скарзі автор просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 440/17704/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривень. Таким чином, ставка судового збору, що належить сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2147,20 гривень (200% від (2684*0,4)) за одну вимогу немайнового характеру та 2147,20 гривень (200% від 1073,60 (1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за одну вимогу майнового характеру, що разом складає 4294,40 гривень. Натомість до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в сумі 2147,20 гривень, що наведеному не відповідає. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга належить залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі (з урахуванням вже сплаченої суми). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 16 жовтня 2024 року, а касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслано 14 січня 2025 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних правовідносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, правовідносини стають стабільними. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасного оскарження судових рішень. Одночасно з касаційною скаргою автор заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, стверджуючи, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто. Разом з цим, автор касаційної скарги не наводить обґрунтованих підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 05 грудня 2024 року до 14 січня 2025 року (з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 05 грудня 2024 року про повернення касаційної скарги та її повторного подання). У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже автору касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод у період з 05 грудня 2024 року до 14 січня 2025 року, що не дозволили подати касаційну скаргу. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга належить залишенню без руху з установленням автору касаційної скарги строку для усунення її недоліків шляхом; - зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 05 грудня 2024 року до 14 січня 2025 року та надання відповідних доказів; - надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Полтавській області строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 440/17704/23.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 440/17704/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська С. А. Уханенко