LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857308/9516/20

від 06.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі № 308/9516/20 скасувати та прийняти постанову, якою в з…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 308/9516/20 пров. № А/857/8178/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року (суддя Сарай А.І., м. Ужгород, повне судове рішення складно 06 квітня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, у якому просив скасувати постанову від 15.10.2019 у справі про порушення митних правил № 4130/30500/19. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на не відповідність розміру застосованого стягнення складу фактичного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та необґрунтованою, винесеною із грубим порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №308/9516/20 позов задоволено. Скасовано постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія С.В. в справі про порушення митних правил № 4130/30500/19 від 15.10.2019, за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, розпочатої 19.09.2019, за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 , водія фірми «Pannonia Auto Centre», АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України, згідно з якою останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 85000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85000 грн., оскільки позивачем вчинено порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 5 ст. 481 МК України, тому до нього застосовано санкцію, визначено саме цією частиною ст. 485 МК України. Суд першої інстанції не врахував, що у п.1 резолютивної частини оскаржуваної постанови уповноваженою особою митного органу невірно зазначено частину ст. 481 МК України внаслідок технічної помилки. Однак вказана технічна помилка не може бути підставою для скасування постанови від 15.10.2019 №4130/30500/19, оскільки вчинення позивачем порушення митних правил підтверджується матеріалами справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. в справі про порушення митних правил № 4130/30500/19 від 15.10.2019, за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, розпочатої 19.09.2019, за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія фірми « ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України, останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 85000 грн. Вказаною постановою встановлено, що 19.09.2019, о 06 год. 07 хв., в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» (ЗМК- вантажна) митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав вантажний автомобіль сідельний тягач марки «RENAULT», моделі «MAGNUM», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_2 , із напівпричепом бортовим марки «Kotschenreuther», моделі «SPS-324», номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , що переміщував вантаж «деревина паливна з дуба». Відповідальною особою за доставку вантажу до митниці призначення був водій - громадянин України ОСОБА_1 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 07.02.2019). Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що транспортний засіб комерційного призначення вантажний автомобіль-сідельний тягач марки «Renault», моделі «Magnum», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_2 , було ввезено на митну територію України 25.07.2019 ОСОБА_1 через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в режимі «тимчасове ввезення до 20 днів». Не погоджуючись з постановою відповідача № 4130/30500/19 від 15.10.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваної постанови в частині розміру накладеного стягнення вимогам закону, тому постанова відповідача № 4130/30500/19 від 15.10.2019 підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил закриттю. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст. 103 МК України тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до ч. 1 ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Частиною 2 ст. 108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Згідно з ч. 3 ст. 108 МК України з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови. Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій). Таким чином, враховуючи наведені вище приписи МК України та інформаційні дані автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, вантажний автомобіль марки «Renault», моделі «Magnum», мав бути вивезений за межі території України у строк до 14.08.2019. Як вбачається з матеріалів справи, у своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт невивезення вищезазначеного транспортного засобу за межі митної території України у встановлені законом строки у зв`язку з поломкою. Документи, які б підтверджували факт поломки та перебування на ремонті транспортного засобу позивачем при перетині кордону 19.09.2019 надано не було. Згідно з поясненнями позивача із заявою щодо продовження терміну перебування зазначеного транспортного засобу на митній території України ні він, ні перевізник до митного органу не зверталися. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей. Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення зворотної сили не мають. Станом на липень 2018 року диспозиція ст. 481 МК України передбачала відповідальність за перевищення, відповідно до цього Кодексу, строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України. Вказана норма складалась із трьох частин і санкція будь-якої із її частин не передбачала додаткового виду стягнення у вигляді конфіскації транспортних засобів чи товарів. 22.08.2019 набрали чинності зміни до ст. 481 МК України згідно із Законом України від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», яким встановлено відповідальність за порушення митного законодавства при переміщенні транспортних засобів комерційного призначення в режимі «тимчасового ввезення». Так, Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VІІІ від 08.11.2018 року внесено зміни до ст. 481 МК України. Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня наступного за днем опублікування цього Закону. Відповідно до викладених змін, стаття 481 МК України містить шість частин. Однак Законом України № 2725-VІІІ від 16.05.2019 строк набрання чинності таких змін збільшено з 180 до 270 днів, а тому редакція ч. 5 ст. 481 МК України в тому числі набула чинності 22.08.2019. В частині 5 ст. 481 МК України, яка почала діяти з 22.08.2019, зазначено, що перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У справі встановлено, що протокол про порушення митних правил №4130/30500/19 відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою відповідача 19.09.2019, а постанову про порушення митних правил №4130/30500/19 прийнято 15.10.2019, тобто в період коли редакція ч. 5 ст. 481 МК України набула чинності та передбачала накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб. Покликання позивача на те, що 22.09.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України», на підстав якого він міг бути звільнений від відповідальності за порушення митних правил, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке. Пунктом 9-3 Прикінцевих та перехідних положень МК України визначено, що протягом 270 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту. Колегія суддів звертає увагу, що першим абзацом п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень МК України чітко визначені умови здійснення митного оформлення транспортного засобу, виключно за дотримання яких особа може бути звільнена від відповідальності за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту: сплата належних митних платежів та добровільна плата до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 дотримано умови, визначені п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень МК України, що могло б бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення митних правил, оскільки п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян позивачем сплачено не було. Також необґрунтованими є покликання позивача на Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481» від 19.12.2019, яким розділ XXI «Прикінцевих та перехідних положень» Митного кодексу України доповнено пунктом 9-5, оскільки вказаний закон був прийнятий та набув чинності після прийняття відповідачем постанови про порушення митних правил №4130/30500/19 від 15.10.2019, тому такий закон до спірних правовідносин застосуванню не підлягає. Таким чином, розмір адміністративного стягнення за порушення митних правил, передбачених ч. 5 ст. 481 МК України, на момент виявлення у спірному випадку правопорушення становив 85000 грн., тому, на переконання колегії суддів, накладення на позивача оскаржуваною постановою штрафу у зазначеному розмірі відповідає приписам нормативно-правових актів, які діяли на час виявлення порушення митних правил та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, колегія суддів враховує, що невірне зазначення в п.1 оскаржуваної постанови частини ст. 481 МК України не впливає на її законність, оскільки як вбачається зі змісту цієї ж постанови та протоколу про порушення митних правил позивача притягнуто до відповідальності за ч.5 ст.481 МК України. Щодо доводів позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення митних правил, то такі є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи. Колегія суддів звертає увагу, що протокол про порушення митних правил від 19.09.2019 №4130/30500/19 складений у присутності позивача й примірник вказаного протоколу ним отримано, про що свідчать його підпис. При цьому, у протоколі про порушення митних правил від 19.09.2019 №4130/30500/19 було зазначено дату, час і місце розгляду справи 15.10.2019 на 10 год. за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто, отримавши примірник протоколу про порушення митних правил від 19.09.2019 №4130/30500/19, позивач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення митних правил, а тому міг взяти участь у такому розгляді, а також реалізувати своє право на звільнення від відповідальності, передбачене п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень МК України. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановою у справі про порушення митних правил № 4130/30500/19 від 15.10.2019 ОСОБА_1 на підставі та у порядку, що встановлені законом, було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому вказана постанова не може бути скасована у судовому порядку. Отже, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції. Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову з наведених вище підстав. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі № 308/9516/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді А. Р. Курилець О. І. Мікула

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»