Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/341/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/341/21 Головуючий у 1 інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Мельничука В.П., Степанюка А.Г., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі за адміністративним позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - В С Т А Н О В И В: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - застосувати заходи реагування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді повної заборони експлуатації будівель за місцем провадження господарської діяльності - мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 ; АДРЕСА_19 ; АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. У вказаній ухвалі зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтування позовних вимог з додаванням на їх підтвердження доказів. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 продовжено строк залишення позовної заяви без руху та надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позовну заяву за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - повернуто позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами. Не погоджуючись із ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, що залишено без руху, у встановлений судом строк. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк. Як було встановлено вище, недоліками, неусунення яких стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було визначено невідповідність позовної заяви вимогам пунктів 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 4 ст. 161 КАС України. Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9). Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). В той же час, наголошуючи на тому, що позовна заява не відповідає приписам пунктів 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 4 ст. 161 КАС України, суд першої інстанції не врахував такого. Положеннями ст. 9 КАС України регламентовано, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст. 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Також, приписами вказаної норми врегульовано, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин викладених в обґрунтування позовних вимог не є достатньою підставою для повернення позовної заяви позивачу. У свою чергу, оцінка обставин (фактів) та доказів у розрізі заявлених позовних вимог надається судом при ухваленні рішення по суті спору (ст. 244 КАС України). Також, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог спростовується самим же позовом, оскільки в ньому в достатній мірі викладено зміст позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, та яким, як вже було зазначено вище, може надаватись оцінка при ухваленні рішення по суті спору. Щодо повернення судом першої інстанції позовної заяви з підстав порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, то колегія суддів вважає, що такий висновок є безпідставним, оскільки в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 про залишення позовної заяви без руху такого недоліку зазначено не було. Крім того, повертаючи позовну заяву управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм та, відповідно, зроблено передчасний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 13.02.2020 у справі № 280/2538/19. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 наголосила, що, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 про повернення позовної заяви винесена передчасно та помилково, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Мельничук В.П. Степанюк А.Г. Повний текст постанови виготовлений 05.07.2021.