Постанова 4812 № 490/2315/21

01.07.21 33/812/230/21 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі судді Міняйла М.П., за участі секретаря Цуркан І.І., прокурорів Омелян А.В., Шевченка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент вчинення адміністративних правопорушень працював головою Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та провадження у закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 25.03.2020р., за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, всупереч вимог, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції", підписав заяву №64-02/498 "Про забезпечення позову від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача" у адміністративній справі №640/6625/20, де провадження розпочате за заявою ОСОБА_1 як фізичної особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В подальшому, 25.03.2020р., ОСОБА_1 всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з підписанням ним вказаної вище заяви №64-02/498, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Окрім того, 21.04.2020р. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, всупереч вимог, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" підписав апеляційну скаргу №64-02/675 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020р., у адміністративній справі №640/6625/20, де провадження розпочате за заявою ОСОБА_1 як фізичної особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В подальшому, 21.04.2020р., ОСОБА_1 всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з підписанням ним вказаної вище апеляційної скарги №64-02/675, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Із зазначеною постановою не погоджується та вважає, що вона винесена без урахування фактичних обставин справи без дотримання вимог законодавства, є суперечливою, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення припустився ряду помилок та прийшов до хибного висновку про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що районним судом в порушення ч.2 ст.7 КУпАП не була дотримана вимога того, що обвинувачення не може будуватися виключно на наявних у справі доказах, а не припущеннях районного суду, а усі сумніви мають тлумачитись через дію призумції невинуватості на користь обвинуваченого. Заслухавши думку прокурорів, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Стаття 251 КУпАПвстановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. При цьому, приміткою до вказаної статті, а також ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року, визначено, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вимог закону, передбачених ст.ст. 245, 280 КУпАП дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАПє обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, даними, що містяться в протоколах допиту свідків та інше. Встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 25.03.2020р., за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, всупереч вимог, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції", підписав заяву №64-02/498 "Про забезпечення позову від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача" у адміністративній справі №640/6625/20, де провадження розпочате за заявою ОСОБА_1 як фізичної особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В подальшому, 25.03.2020р., ОСОБА_1 всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з підписанням ним вказаної вище заяви №64-02/498, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Окрім того, 21.04.2020р. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, всупереч вимог, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" підписав апеляційну скаргу №64-02/675 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020р., у адміністративній справі №640/6625/20, де провадження розпочате за заявою ОСОБА_1 як фізичної особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В подальшому, 21.04.2020р., ОСОБА_1 всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з підписанням ним вказаної вище апеляційної скарги №64-02/675, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" та його дії вірно кваліфіковані як вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Висновки суду першої інстанції про наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172-7 КУпАП є вірними та ґрунтуються на вимогах закону. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАПє формальним, тобто корупційне діяння вважається закінченим з моменту неповідомлення суб`єктом про наявність конфлікту інтересів. Адміністративна відповідальність настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Тому, доводи ОСОБА_1 в апеляції про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, та судом не було встановлено та не розкрито в судовому рішенні в чому саме полягав приватний інтерес є неспроможними. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Так, на момент судового розгляду строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, згідно протоколів №34-02/214 від 25.03.2021р., №34-02/216 від 25.03.2021р., №34-02/215 від 25.03.2021р. та №34-02/213 від 25.03.2021р. - закінчились А тому, у відповідності до вимог вищевказаних норм суд правильно закрив провадження по справі через сплив строків накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 . Твердження апелянта про наявність перешкод для складання протоколу про адміністративне правопорушення і вирішення питання про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення в сенсі положень п.п.7,8 ч.1 ст.247 КУпАП, є безпідставними. Доводи ОСОБА_1 про те, що рішення суду про залучення Миколаївського відділення АМКУ у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, в адміністративній справі №640/6625/20, вже свідчить про відсутність конфлікту інтересів - є неприйнятними, оскільки в даному випадку суд діяв в межах своїх повноважень та не надавав оцінки відповідності дій сторін по справі вимогам ЗУ "Про запобігання корупції" в частині наявності/відсутності конфлікту інтересів. Згідно ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. А через це посилання апелянта на ряд рішень судів першої та другої інстанції, які на його думку необхідно врахувати суду апеляційної інстанції для задоволення його вимог є недоречними. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не­можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для зміни або скасування постанови районного суду немає. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, у зв`язку з чим апеляційна скарга була розглянута за його відсутністю. Враховуючи, що неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права апеляційним переглядом не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином мотивованим, підстав для скасування постанови судді, як того просить апелянт, не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Міняйло М.П.