Постанова 4818 № 628/162/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «05» липня 2021 року м. Харків справа № 628/162/21 провадження № 22ц/818/3378/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В. Б., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідачка - ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 березня 2021 року в складі судді Коваленко О.А. в с т а н о в и в: У січні 2021 року засобами поштового зв`язку Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил їй надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначив, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Вказав, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит в розмірі, відповідно до умов договору. Проте, відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 27 листопада 2020 року має заборгованість в розмірі 25 146,59 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 20 022,57 грн, заборгованості за відсотками - 5124,02 грн. Вказав, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 вересня 2019 року в розмірі 25 146,59 грн та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. Заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 березня 2021 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 20 022,57 грн та судові витрати - 1673,61 грн, в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду Акціонерне товариство «Акцент-Банк подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог, задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з`ясував обставини у справі, не звернув увагу на те, що в анкеті-заяві відповідачка підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржниця користувалася кредитом, ознайомлена з Умовами та Правилами і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Зазначив, що до суду надано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому вказані всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка та інше. Паспорт продукту підписано боржницею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» необхідно залишити без задоволення, заочне рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін. Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Публічному акціонерному товариству «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитом. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1056 - 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 вересня 2019 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк». До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», які відповідачем не підписано. Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за кожним з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послу передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Її тип визначено в договорі. Договір, укладений між банком та клієнтом, договір відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», заяви про відкриття поточного рахунку та Тарифів. Датою укладення договору є дата отримання картки, зазначена в заяві. Договір укладається терміном на 20 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін. При відсутності відмови клієнта від договору, банк має право самостійно на підставі аналізу платіжної і кредитної історії прийняти рішення про можливість продовження терміну дії договору. Про це клієнт повідомляється каналами комунікаційного зв`язку. Пунктом 2.1.1.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовому боці картки, включно. Пунктом 2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. Пунктом 2.1.1.12.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом в розмірі подвійної місячної процентної визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. У відповідності до пункту 2.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг строк внесення мінімального обов`язкового платежу за кредитом, а також овердрафтом - до першого числа місяця, наступного за розрахунковим в розмірі, розрахованому згідно тарифу від суми поточних боргових зобов`язань. Складові мінімального обов`язкового платежу визначаються з урахуванням черговості погашення боргових зобов`язань, встановлених цими Умовами. Строк користування кредитом становить 20 років. Сторони узгодили, що відповідно до умов пункту 2.1.1.2.1 цього договору датою повернення кредиту є останній день відповідного місяця останнього року дії строку договору. Термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Термін погашення відсотків за овердрафтом щомісячно за попередній місяць до першого числа. Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором, банк має право вимагати сплати клієнтом пені в розмірі, встановленому тарифами на дату укладення договору. Як вбачається з витягу з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» розмір обов`язкового щомісячного платежу - 5% від заборгованості (не менше 100,00 грн, не менше суми нарахованих процентів плюс штраф, якщо він виник, але не більше залишку заборгованості); штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків - 50,00 грн кожен раз, коли виникає прострочення з сплати обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100,00 грн; 100,00 грн кожен раз, коли виникає прострочення з сплати обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; 500,00 грн +5% від суми загальної заборгованості у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого з сплати обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів; пільговий період - до 62 днів (діє за умови погашення заборгованості у повному обсязі до останнього дня місяця, наступного за датою заборгованості); базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) - 3,7% за місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); розмір прострочених зобов`язань за кредитом - подвійна процентна ставка, що діє в тарифі (7,4%), нараховується з 1-го дня виникнення зобов`язань; порядок погашення заборгованості під час внесення коштів на картковий рахунок - овердрафт, прострочені відсотки, прострочений кредит, нараховані відсотки, заборгованість за кредитним лімітом, штрафи. Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», за змістом яка є аналогічною з витягом з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена». При цьому в графі підпис споживача вказано, що підпис клієнта ОСОБА_1 09 вересня 2019 року 11-30 підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 34 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с.7 зворот-8). Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом встановлено тільки Тарифами користування кредитною карткою «Зелена» і Умовами та Правилами надання банківських послуг, які відповідачці не були відомі, оскільки вона їх не підписувала. Відповідачка підписала лише заяву позичальника від 09 вересня 2019 року, яка містить лише анкетні дані позичальника, підпис позичальника та відповідальної особи банку, яка перевіряє правильність та достовірність відомостей позичальника. Як вбачається з матеріалів справи за розрахунком банку станом на 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 25 146,59 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 20 022,57 грн, заборгованості за відсотками - 5124,02 грн. Взяті на себе зобов`язання за договором від 09 вересня 2019 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості, який був надано банком до суду першої інстанції та не заперечується самою відповідачкою, тому і підлягає стягненню з неї на користь банку в заявленому банком розмірі 20 022,57 грн. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, їх розмір і порядок нарахування, банк посилався на витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «Акцент-Банк», як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «Акцент -Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог визначені, в тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Тарифами та Умовами ознайомилася відповідачка і з ними погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування. Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (09 вересня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (поштою 19 січня 2021 року). За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачкою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Колегія суддів вважає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у банку, який є в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09 вересня 2019 року шляхом підписання заяви-анкети, в якій відсутня базова процентна ставка. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відсотків у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 09 вересня 2019 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в банку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту. Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Акціонерне товариство «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо. Також, колегія зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 09 вересня 2019 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Акціонерному товариству «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначено моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто тільки щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 20 022,57 грн. Доводи Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо того, що відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не підтверджується належними доказами. Колегія суддів зауважує, що вказана позивачем форма ідентифікації клієнта за допомогою за номером телефону не свідчить про підписання договору за допомогою електронного підпису, форма якого визначена Законом України «Про електронний цифровий підпис». Крім того, форма ідентифікації за номером телефону не може свідчити про підписання договору за допомогою електронного цифрового підпису. Матеріали справи не містять доказів про таку ідентифікацію боржника. Визначена ідентифікація вказує лише про приєднання вказаного номеру телефону до контактних даних клієнта, та без попереднього погодження не може свідчити про домовленість сторін здійснювати операції щодо укладення електронного договору. Посилання Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на постанову Верховного Суду від 12 січня 2021 року, де розглядалось питання щодо електронної ідентифікації клієнта, не приймаються до уваги, оскільки правовідносини, які перебувають на розгляді апеляційного суду не релевантні правовідносинам у вказаній справі. Інші доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Докази та обставини, на які посилається Акціонерне товариство «Акцент-Банк» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення в оскаржуваній частині судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочного рішення в оскаржуваній частині без змін. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 03 березня 2021 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 05 липня 2021 року.