Постанова 4813 № 2-3342/2006

Номер провадження: 22-ц/813/3517/21 Номер справи місцевого суду: 2-3342/2006 Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.07.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Шевчук Ю.В. 19 листопада 2020 року у м. Білгород-Дністровському Одеської області, - встановила: У травні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, у якій просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по Ѕ частині з усіх видів заробітку, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду до досягнення дітьми повноліття. Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року було задоволено позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22 травня 2006 року до 27 квітня 2012 року, з 28 квітня 2012 року до 03 жовтня 2017 року - в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, а з 04 жовтня 2017 року до 07 жовтня 2018 року - в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не нижче 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави мито в розмірі 51,00 грн. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2019 року зазначене вище заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей:? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,?в?у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 31 травня 2006 року до 28 квітня 2012 року, з 29 квітня 2012 року до 04 жовтня 2017 року - в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, а з 05 жовтня 2017 року до 08 жовтня 2018 року - в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що про існування у позивача ОСОБА_2 ще двох доньок: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , батьком яких значиться апелянт, останній не знав, чому батьком вказаних дітей значиться він, ОСОБА_1 , йому не відомо, оскільки з восени 1997 року відповідач ніяких стосунків, у тому числі сімейних, з ОСОБА_2 не підтримував. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст.ст.18, 27 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або, у відповідних випадках, законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду й не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів. З матеріалів справи вбачається, що згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 16 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис №46, шлюб між сторонами було розірвано 16 березня 2004 року. На час подачі позовної заяви до суду, у сторін були спільні неповнолітні діти: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07 травня 1994 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Білгород-Дністровської міськради народних депутатів, актовий запис №222; - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 02 січня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, актовий запис №2; - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01 грудня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, актовий запис №435. Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року було задоволено позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22 травня 2006 року до 27 квітня 2012 року, з 28 квітня 2012 року до 03 жовтня 2017 року - в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, а з 04 жовтня 2017 року до 07 жовтня 2018 року - в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не нижче 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З матеріалів справи вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 є ще одна дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ,?виданим 19 серпня 2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №570. Частиною 1 ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають?рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Статтею 142 СК України передбачено, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. В частинах 2, 3 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Згідно п.17?Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що діти виховуються позивачем і потребують матеріальної допомоги, відповідач працездатний та має змогу сплачувати аліменти. Беручи до уваги необхідність врегулювання аліментних правовідносин, що виникли між сторонами, на принципах справедливості, сумлінності і розумності, з врахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітніх дітей відповідного віку, матеріального становища дітей та платника аліментів, визначаючи розмір аліментів на утримання дітей у єдиній частці від доходу відповідача, яка буде стягуватися до досягнення дітьми повноліття, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відсутність об`єктивної змоги надавати матеріальну допомогу на утримання дітей та наявність ще однієї дитини у відповідача не є підставою для звільнення від сплати аліментів, а тому позовні вимоги про стягнення аліментів підлягали задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність підстав для звільнення відповідача від виконання обов`язку по утриманню спільних з позивачкою дітей. Колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не мають правового значення, посилання у апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 на те, що про існування у позивача ОСОБА_2 ще двох доньок: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , батьком яких значиться апелянт, останній не знав, чому батьком вказаних дітей значиться він, ОСОБА_1 , йому не відомо, оскільки з восени 1997 року відповідач ніяких стосунків, у тому числі сімейних, з ОСОБА_2 не підтримував. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що порядок оспорювання батьківства врегульований положеннями ст. 136 Сімейного кодексу, у якій зазначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження дитини. Рішення суду про виключення запису про ОСОБА_1 , як батька, з актових записів про народження доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апелянтом не надано. При цьому, суд позбавлений правової можливості вирішити питання про батьківство відповідача у межах розгляду справи про стягнення аліментів. За вказаних обставин, колегія суддів не приймає до уваги наявні у матеріалах справи показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які зазначили, що відповідач ОСОБА_1 познайомився в 1998 році з ОСОБА_10 , з якою вони почали жити в цивільному шлюбі, від якого у них народилась спільна дитина ОСОБА_6 , про наявність ще двох спільних дітей з позивачкою ОСОБА_1 не знав. Колегія суддів зауважує, що вказані показання свідків не мають правового значення для вирішення справи, оскільки не містять жодного належного та допустимого доказу, який би спростував заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Однак, дійшовши вірних висновків щодо вказаних обставин, суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 , про що останній зазначає у своїй апеляційній скарзі. Згідно ч.3 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, однак, розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не сповістивши останнього належним чином про дату та час судового засідання, про що апелянтом зазначено у апеляційній скарзі, у зв`язку із чим рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2020 року підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2020 року - скасувати. Постановити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,?в?у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 31 травня 2006 року до 28 квітня 2012 року, з 29 квітня 2012 року до 04 жовтня 2017 року - в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, а з 05 жовтня 2017 року до 08 жовтня 2018 року - в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 02 липня 2021 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе