Постанова 4811 № 450/735/15-ц

Справа № 450/735/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 22-ц/811/1849/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 29 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Крайник Н.П. суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П. при секретарі Симець В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», ОСОБА_2 . про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», фірма «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент» третя сторона товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, позову третьої особи яка заявила самостійні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», ОСОБА_1 , фірми «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання недійсним договору від 07.12.2011 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі,- В С Т А Н О В И В: 27.03.2015 року позивач ТзОВ «Декра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, в якому просив стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Декра» 288 251 грн. 38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов`язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, 43 786 грн. 57 коп. пені, 12 177 грн. 63 коп. - трьох відсотків річних, 28 825 грн. 14 коп. штрафу, 105 252 інфляційних нарахувань та судові витрати. Позов обгрунтовувало тим, що 30.06.2010 року здійснено державну реєстрацію ТзОВ «Універсальна логістична компаніями», учасниками вказано товариства стали компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент»» з частковою у розмірі 60 % статутного капіталу, фізична особа ОСОБА_2 з часткою у розмірі 20 % та відповідач ОСОБА_1 з часткою у розмірі 20 %. 07.12.2011 року між учасниками ТзОВ «Універсальна логістична компанія» фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», який передбачав можливість позивача відчужити на користь відповідача частку в розмірі 30 % статутного капіталу на певних умовах у майбутньому. Відповідно до п.3.5 договору право власності на частку в статутному капіталі товариства переходять від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства сторонами. Пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов`язується сплатити продавцеві протягом 3 банківських днів з моменту укладення акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства. Оплата частки здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми на банківські поточні рахунки, що будуть вказані подавцем у письмовому повідомленні-вимозі, у грошовій одиниці України - гривні (п. 4.3 договору). 01.10.2013 року до п.4.3 договору були внесені зміни, шляхом укладення додаткового договору про внесення змін. Сторони погодили викласти п.4.3 договору в наступній редакції «оплата договірної ціни частки в статутному капіталі товариства здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми в гривнях на банківські поточні рахунки продавця або ТзОВ «Фінансова компанія «Декра», яка є уповноваженим представником продавця». Продавець належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі. 10.10.2013 року в рамках зазначеного договору купівлі-продажу частки між компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент`та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», відповідно до якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у свою власність частку в статутному капіталі товариства. Договірна ціна частки, що підлягала оплаті відповідачем, становила 288 251, 38 грн. без ПДВ. Отримавши у власність вказану частку, підписавши акт приймання передачі частки в статутному товаристві, відповідач зобов`язався сплатити Продавцеві договірну вартість частки протягом трьох банківських днів з моменту укладення Акту приймання-передачі частки. На виконання положень вказаного Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» 10 жовтня 2013 року надіслала цей акт приймання-передачі частки Відповідачу, який отриманий ним 15 жовтня 2013 року. Однак, відповідач своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року щодо оплати не виконав. 13.02.2015 року між компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідача 288 251 грн.38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов`язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. Відповідно до п. 7.3, 7.4 договору просив стягнути з відповідача 43 786 грн. 57 коп. пені та 28 825 грн. 14 коп. штрафу за невиконання зобов`язання. Крім того, у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року просив стягнути з відповідачки 3% річних за час прострочення зобов`язання в сумі 12 177 грн. 63 коп. та 105 252 грн. 34 коп. інфляційних витрат. Просив позов задоволити. 22.07.2015 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ТзОВ «Декра», фірма „Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальна логістична компанія про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, в якому просив визнати недійним укладений між Конмпанією „Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Декра» договір від 13.02.2015 року про відступлення прав вимоги за Договором купівлі-продажу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. В обгрунтування позовних вимог, враховуючи заяву від 01.12.2017 року, як на підставу позову ОСОБА_1 покликався на те, що за своєю правовою природою укладений між Компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» договір від 13.02.2015 року є договором факторингу, який відповідно до положень пункту 11 ст. 4 закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» являється одним із видів фінансових послуг. Закон обмежує коло осіб, які можуть бути факторами за договором, та ви­магає підтвердження права на здійснення факторингових послуг. Такі особи повинні мати ліцензію на здійснення фінансових послуг та згідно з доданими до позову документами ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» не має ліцензії на здійснення фінансових послуг, а відтак договір від 13.02.2015 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 227 ЦК України. Крім того, позивач, так і Компанія «Файненшл & Ін­вестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» уклали договір від 13.02.2015 року без намі­ру створення правових наслідків, обумовлених ним, а саме: без відображення ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» цієї господарської операції у своєму бухгалтерському та податковому обліку; без оплати ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» на користь Компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» винагороди в сумі 288251,38 грн.; без передачі Компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеб­лішмент» для ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» документів, які підтверджують як виникнення у Компанії права вимоги до Відповідача, так і фактичну втрату Ком­панією, як власником корпоративних прав у ТзОВ «Універсальна логістична ком­панія»; таких елементів права власності як розпорядження, володіння та користу­вання. Станом на 06.07.2015р. Компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців продовжує залишатися учасником ТзОВ «Універсальна логістична компанія». Таким чином, вважає договір від 13.02.2015 року фіктивним, а тому підлягає визнанню недій­сним судом. Також, як на підставі недійсності оскаржуваного договору від 13.02.2015 року, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 покликався на те, що 03.02.2015 року постановою Господарського суду Львівської області ТзОВ «УЛК» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно п. 5 Договору від 13.02.2015 року у зв`язку з відступленням прав вимоги до Боржника, новий кредитор зобов`язується перерахувати Кредитору кошти в сумі 288 251,38 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят одна гривня 38 коп.) шляхом здійснення безготівкового платежу протягом 180-ти банківських днів з моменту укладення цього Договору. Водночас ТзОВ ФК «Декра» для підтвердження виконання свого зобов`язання перед Фірмою «ФІЕХІ», щодо перерахування на користь останньої коштів у сумі 288251,38 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят одна гривня 38 копійок), а відтак набуття ТзОВ ФК «Декра» від Компанії «ФІЕХІ» права вимоги до ОСОБА_1 , передбаченої Договором від 07.12.2011р., не надав єдиного допустимого доказу - платіжного доручення про безготівкове перерахування вказаної суми, у зв`язку з чим ТзОВ ФК «Декра» фактично отримала право вимоги безоплатно. Таким чином, право вимоги за продаж частки в статутному капіталі Боржника в процедурі банкрутства - ТзОВ «УЛК» в розмірі 30% статутного капіталу цього Товариства фактично безоплатно перейшла від Фірми «ФІЕХІ» до ТзОВ ФК «Декра». що у відповідності до частини 1 ст. 20 Закону №2343-ХІІ є під­ставою для визнання недійсним цього правочину. Всупереч вимог ст. 658 ЦК України, укладаючи оспорюваний договір від 13.02.2015 року, фірма «ФІЕХІ» фактично уступила ТзОВ «Декра» майнові права, котрими не володіла. У відповідності до п. «а,б» ст. 41, ч. 3 ст. 52, ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» від Фірми «ФІЕХІ» до ОСОБА_1 могло перейти особисте немайнове право на корпоративні права у ТзОВ «УЛК» пропорційно до частки у розмірі 30% статутного капіталу ТзОВ «УЛК», що відчужується на підставі Договору від 07.12.2011р., лише після : внесення загальними зборами ТзОВ «УЛК» змін до статуту товарис­тва; державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізи­чних осіб-підприємців змін у складі учасників ТзОВ «УЛК». Як зазначається самим Позивачем у підставах свого позову, відповідно до п. 3.5. Договору від 07.12.2011р. право власності на частку в статут­ному капіталі Товариства та корпоративні права на Товариство (що випливають з частки) переходять від Продавця до Покупця з моменту підписання сторона­ми Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства сторо­нами, а відповідно до абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011р. з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Това­риства Продавець втрачає усі права учасника Товариства. Таким чином, відповідно до умови п. 3.5 та абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011р., які визначають момент набуття ОСОБА_1 від Фірми «ФІЕХІ» особистих немайнових прав - корпоративних прав у статутному капіталі ТзОВ «УЛК» пропорцій­но у розмірі 30% статутного капіталу ТзОВ «УЛК». моментом підписання сторо­нами вказаного Договору Акту приймання-передачі частки в статутному капі­талі Товариства, тобто до внесення загальними зборами ТзОВ «УЛК» відповідних змін до статуту товариства та до державної реєстрації у Державному реєстрі юриди­чних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних змін у складі учасників ТзОВ «УЛК», обмежують можливість Відповідача ОСОБА_1 фактично і юридично набути такі корпоративні права (цивільні особисті немайнові права та обов`яз­ки учасника), а отже згідно частини 1 ст. 27 ЦК України такі умови є нікчемними. Фірмою «ФІЕХІ» не передано у власність ОСОБА_1 право вч­еності на частку в статутному капіталі ТзОВ «УЛК» в розмірі 30% статутного каш­тану цього Товариства та корпоративні права на ТзОВ «УЛК». а відтак і у ОСОБА_1 не виникло обов`язку оплачувати на користь Фірми «ФІЕХІ» зазначених частки у статутному капіталі ТзОВ «УЛК» та корпоративних прав на ТзОВ «УЛК» згідно змісту Договору від 07Л2.2011р. Таким чином, відповідно до оспорюваного договору віл 13 лютого 2015 ро­ку, Фірма «ФІЕХІ» фактично уступила ТзОВ ФК «Декра» майнові права, кот­рими не володіла, що суперечить нормам ст. 190, ч. 1 ст. 655, ст. 658 ЦК України, ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, що у відповідності до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним. 25.02.2016 року третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра, ОСОБА_1 , фірми „Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальна логістична компанія про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.12.2011 року. В обгрунтування позову, з урахуванням заяви від 09.06.2016 року про зміну (доповнення) підстав позову, покликалася на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст вказаного правочину суперечить ст.ст. 31 ч. 1, п. 1 абзац 2, 177 ч. 1, 369 ч.ч. 1, 2 ЦК України, ст.ст. 65 ч. ч. 1, 3 абзац 1 СК України, оскільки такий правочин виходить за межі дрібного-побутового та укладений її чоловіком ОСОБА_1 без її на це письмової згоди; Також в порушення вимог частини 5 cт. 203 ЦК України правочин не спрямо­ваний на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (є фіктивним), оскільки на момент його укладення фірма «ФІЕХІ», так і ОСОБА_1 усвідомлювали, наяв­ність обставин, які унеможливлювали настання правових наслідків вчинюваного ними правочину, а саме: ОСОБА_1 не має і не може мати власних коштів у розмірі 288251,38 гри. для оплати на користь фірми «ФІЕХІ» вартості частки у розмірі 30% статутного капіта­лу ТЗОВ «УЛК», оскільки згідно рішення установчих зборів ТзОВ «УЛК», оформленого його учасниками ОСОБА_1 , фірмою «ФІЕХІ» та ОСОБА_2 протоколом №1 від 25.05.2010 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТзОВ «УЛК», щомісячний його розмір заробітної плати на якій становить 2500,00 грн., а зго­ди на працевлаштування за сумісництвом з метою отримання додаткового заробітку загальні збори ТзОВ «Чорному І.І. не надавали. Вважає, що особисте немайнове право на Корпоративні права у ТзОВ «УЛК» пропорційно до частці у розмірі 30% статутного Капіталу ТзОВ «УЛК», що відчужується на підставі договору від 07.12.2011 року (право володіти, користуватися і розпоряджатися) від фірми «ФІЕХІ» до ОСОБА_1 могло перейти лише після внесення загальними зборами ТзОВ «УЛК» змін до статуту то­вариства; державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних; осіб та фізичних; осіб-підприємців зміну складі учасників ТзОВ «УЛК». Однак, відповідно до п. 3.5. оспорюваного договору від 07.12.2011 року передбачено, що право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «УЛК» та корпоративні права на ТзОВ «УЛК», що випливають з частки переходять від Продавця до Покупця з мо­менту підписання сторонами Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства сторонами, а відповідно до абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011 року з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі-частки в статутному капі­талі Товариства Продавець втрачає усі права учасника ТзОВ «УЛК» Таким чином, закладення фірмою «ФІЕХІ» та ОСОБА_1 у Договорі від 07.12.2011р. іншого моменту переходу від фірми «ФІЕХІ» до ОСОБА_1 особистого немайнового права на корпоративні права у ТзОВ «УЛК» пропорційно до частці у розмірі 30% ста­тутного капіталу ТзОВ «УЛК», що відчужується на підставі Договору від 07.12.2011р. (право володіти, користуватися і розпоряджатися), аніж це передбачено чинним законо­давством, тобто раніше державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців змін у складі учасників ТзОВ «УЛК» вказує на те, що сторони договору від 07.12.2011 року не мали на меті досягнення тих правових наслідків, які обумовлені зазначеним правочином. Згідно виписки від 06.07.2015 року з юдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фірма «ФІЕХІ» є учасником товариства «УЛК» із часткою в статутному капіталі - 60 %. Сторонами при укладенні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Універсальна логістична компанія» загальними зборами учасників не було затверджено та подано державному реєстратору документи, що засвідчують відчуження частки, зміни до статуту товариства, а також не дотримано вимог Закону щодо нотаріального посвідчення, а такий договір укладений сторонами недобросовісно і до того ж є нікчемним. Крім того, ОСОБА_4 як на підставу недійсності даного правочину покликалася на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які нібито підписали від імені фірми «ФІЕХІ» договір від 07.12.2011 року та додатковий договір від 01.10.2013 року про внесення змін до договору від 07.12.2011 року, згідно статутних документів фірми «ФІЕХІ» не мали повноважень на підписання вказаних договорів. Оскаржуваним рішенням позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Декра» заборгованість у розмірі 288 251,38 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят одна гривня 38 копійок) внаслідок невиконання грошового зобов`язання щодо оплати за частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» у розмірі 30% і тридцять відсотків) статутного капіталу ТОВ «Універсальна логістична компанія» на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра пеню у розмірі 43786,57 грн. (сорок три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 57 копійок) внаслідок повної неоплати договірної ціни (вартості) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» в строк, передбачений Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра штраф у розмірі 28 825,14 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 14 копійок) внаслідок невиконання ним своїх зобов`язань, передбачених пунктами 6.3.4., 6.3.5. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра 3 % річних від простроченої суми, що становить у розмірі 12177,63 грн. (дванадцять тисяч сто сімдесят сім гривень 63 копійки) внаслідок невиконання ним своїх зобов`язань, передбачених пунктами 6.3.4., 6.3.5. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра інфляційні втрати у розмірі 105252,34 грн. (сто п`ять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні 34 копійок) внаслідок невиконання ним своїх зобов`язань, передбачених пунктами 6.3.4., 6.3.5. Договору купівлі-продажу частки статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Декра 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні) сплаченої суми судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», фірма «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент» третя сторона Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання недійсним договору від 13.02.2015 року про відступлення права вимоги за Договором купівлі - продажу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», ОСОБА_1 , фірми «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання недійсним договору від 07.12.2011 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» - відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в силу вимог норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про господарські товариства» від Фірми «ФІЕХІ» до ОСОБА_1 могло перейти особисте немайнове право на корпоративні права у ТзОВ «УЛК» пропорційно до частки у розмірі 30% статутного капіталу ТзОВ «УЛК», що відчужується на підставі Договору від 07.12.2011, лише після: внесення загальними зборами ТзОВ «УЛК» змін до статуту товариства; державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін у складі учасників ТзОВ «УЛК». Також звертає увагу, щоумови п. 3.5. та абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011, які визначають момент набуття ОСОБА_1 від Фірми «ФІЕХІ» особистих немайнових права, - корпоративних прав у статутному капіталі ТзОВ «УЛК» пропорційно у розмірі 30% статутного капіталу ТзОВ «УЛК», моментом підписання сторонами вказаного Договору Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, тобто до внесення загальними зборами ТзОВ «УЛК» відповідних змін до статуту товариства та до державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних змін у складі учасників ТзОВ «УЛК», обмежують можливість відповідача ОСОБА_1 фактично і юридично набути такі корпоративні права (цивільні особисті немайнові права та обов`язки учасника), а отже згідно ч. І ст. 27 ЦК України такі умови є нікчемними. Оскільки без умов п. 3.5. та абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011, які визначають момент набуття ОСОБА_1 від Фірми «ФІЕХІ» особистих немайнових права, - корпоративних прав у статутному капіталі ТзОВ «УЛК» пропорційно 30% розміру статутного капіталу ТзОВ «УЛК» та, відповідно, момент втрати цих прав Фірмою «ФІЕХІ», Договір від 07.12.2011 не міг бути вчинений сторонами цього правочину, недійсність умов п. 3.5. та абзацу другого п. 3.6. Договору від 07.12.2011 в силу їх нікчемності є наслідком недійсності всього Договору від 07.12.2011 року. Стверджує, що при простроченні Фірмою «ФІЕХІ» свого обов`язку передати у власність ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «УЛК» в розмірі 30% статутного капіталу цього Товариства та корпоративні права на ТзОВ «УЛК», зобов`язання ОСОБА_1 оплачувати на користь Фірми «ФІЕХІ» зазначених частки у статутному капіталі ТзОВ «УЛК» та корпоративних прав на ТзОВ «УЛК» підлягає відстроченню на час прострочення Фірмою «ФІЕХІ», а остання не має права вимагати від ОСОБА_1 процентів за час прострочення. Просив рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним, укладений між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Декра» договір від 13.02.2015 року про відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011; від­мовити ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» у задоволенні позову повністю. Також просив стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в його користь понесені судові витрати. У судове засідання, призначене на 22 червня 2021 року, особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що 07.12.2011 року між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», відповідно до умов якого продавець Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» протягом строку придбання, визначеного в пункті 2.4 цього договору, зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець ОСОБА_1 протягом строку придбання зобов`язувався в порядку передбаченому договором прийняти у свою власність та оплатити частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» у розмірі 30 % статутного капіталу товариства. Згідно акту приймання-передачі частки в статутному капіталі від 10.10.2013 року фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» в порядку та на умовах договору купівлі-продажу передала у власність відповідача ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_1 прийняв та зобов`язувався оплатити частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в розмірі 30 % статутного капіталу, вартістю 288 251 грн. 38 коп. 13 лютого 2015 року між Компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Декра» укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, відповідно до умов якого Компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» передала ТОВ «ФК «Декра», а ТОВ «ФК «Декра» набуло усіх прав вимоги належних Компанії «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року та додатковим договором до нього від 01.10.2013 року, які укладені між Компанією «Файненшл & зестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та відповідачем. Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «ФК «Декра», суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір, який є дійсним, і такий повністю виконаний продавцем, проте не виконаний покупцем, а саме ним не сплачено вартість придбаної частки, а тому з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі у зв`язку з невиконанням ним своїх зобов`язань. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову), які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу (у чинній редакції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи судом першої інстанції), згідно з пунктами 1, 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (частина перша статті 20 ГПК України у редакції після 15 грудня 2017 року). Як установлено в частинах першій, третій статті 167 ГК України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що у часник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. У цій справі спір виник щодо невиконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року, укладеним між учасниками товариства. Відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Універсальна логістична компанія» від 07 грудня 2011 року до особи, яка не є учасником товариства, не змінило правової природи правочину щодо часток у статутному капіталі ТОВ «Універсальна логістична компанія». Враховуючи наведене, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, тому спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 377 ЦПК). З наведених мотивів, оскаржуване рішення суду слід скасувати, провадження у справі - закрити. Згідно ч.4 ст.377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі з підстав пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Враховуючи наведе, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу про його право на подачу заяви про передачу справи до Господарського суду Львівської області, як суду першої інстанції. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 липня 2021 року. Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ч. 5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 377, 381, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року скасувати, провадження у справі закрити. Роз`яснити позивачу про його право на звернення до апеляційного суду із заявою про передачу справи до Господарського суду Львівської області, як суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 02 липня 2021 року. Головуючий: Крайник Н. П. Судді: Шеремета Н. О. Цяцяк Р. П.