Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 696/1174/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 696/1174/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білопольська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови. Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 01 листопада 2021 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження Кам`янської районної державної адміністрації від 29 листопада 2005 року № 280 (а.с. 188-191) та договору оренди землі від 01 січня 2006 року ФГ «Крутий Яр» в особі ОСОБА_1 було надано в оренду строком на 1 рік з 01 січня 2006 року по 01 листопада 2006 року земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилась на адміністративній території Лузанівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області за межами населеного пункту загальною площею 20,3 га. Як було вказано в адміністративному позові позивачем, орендарем у договорі оренди землі було ФГ «Крутий Яр» в особі ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту, зареєстрованого Кам`янською районною державною адміністрацією від 19 лютого 1996 року №

133. Статут затверджений головою господарства ОСОБА_1 , містить основні положення та принципи діяльності суб`єкта господарювання. Серед них передбачені норми щодо особи голови господарства та його повноважень, а саме пункт 1.4 статті 1 Статуту визначає, що головою є засновник фермерського господарства - ОСОБА_1 , пункт 1.7 також визначає, що інтереси господарства перед підприємствами, установами та організаціями та окремими громадянами представляє голова господарства (а.с. 37). Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Лебедівської сільської ради від 15 лютого 2019 року № 67 (а.с. 158), ФГ «Крутий Яр» (код ЄДРПОУ 21372763) фактично використовує по сільській раді земельні ділянки площею 14,2994 га ріллі земель запасу і 12,0006 га ріллі резервного фонду. Разом з тим, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, орендарем земельних ділянок площею 14,2994 га, кадастровий номер 7121883500:02:000:0854, та площею 12,0060 га, кадастровий номер 7121883500:02:000:0858, є ТОВ «Олімп». Даний факт свідчить про те, що голова ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1 , підписавши договір оренди землі строком на 1 рік з 01 січня 2006 року по 01 листопада 2006 року, який не містить умов пролонгації, після його закінчення без укладення та без державної реєстрації договору оренди землі, продовжував незаконно, самовільно користуватися земельними ділянками державної форми власності з 01 листопада 2006 року по 2019 рік. Так, 27 червня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 складено відносно голови ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1 постанову № 273-ДК/0150По/08/01/-19 про порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України та накладення відповідно до пункту ї) ч. 1 ст. 211 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вищевказаною постановою встановлено, що голова ФГ «Крутий Яр» порушив вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України, не провів державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок від 01 січня 2006 року, затвердженого розпорядженням Кам`янської районної державної адміністрації від 29 листопада 2005 року № 280, чим заподіяв матеріальну шкоду на суму 50040 (п`ятдесят тисяч сорок) грн., яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №

963. Крім того, приписом від 27 червня 2019 року № 273-ДК/0186Пр/03/01/-19 голові ФГ «Крутий Яр» приписано у 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки та приведення у придатний до використання стан. Про виконання припису повідомити до 26 липня 2019 року. Даний припис також було вручено під підпис позивачу. Враховуючи, що у визначений термін Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не було повідомлено про виконання припису від 27 червня 2019 року, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11 листопада 2019 року № 533-ДК призначено здійснити заходи контролю шляхом перевірки виконання припису № 273-ДК/0186Пр/03/01/-19. В результаті проведеної перевірки актом від 15 листопада 2019 року №533-ДК/919АП/09/01/-19 встановлено, що порушення, яке вказане в приписі від 27 червня 2019 року № 273-ДК/0186Пр/03/01/-19, усунуто, земельні ділянки звільнено та приведено у стан, придатний для використання за призначенням. Отже, позивачем виконано вищевказаний припис. Разом з тим, позивач, не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України »Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до пункту б) ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок. Стаття 53-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, а саме - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція сільського господарства ліквідується, а функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 910-р функції і повноваження Державної інспекції сільського господарства, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, що припиняються, покладаються на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Відповідно до підпункту 25 пункту 4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначаються повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків. Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2017 року № 6, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, здійснювати перевірку об`єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб, та складати акти за результатами таких перевірок, а тому доводи позивача про відсутність повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на розгляд справи про адміністративне правопорушення та проведення перевірок судом не приймаються до уваги. Так, за результатами перевірки, як того вимагає законодавство, складено протокол про адміністративне правопорушення від 27 червня 2019 року № 273-ДК/0150По/08/01/-19. Відповідно положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч. 1. ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку. Ст. 7 КУпАП встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності. У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). В порядку ст. 38 КУпАП 27 червня 2019 винесено постанову № 273-ДК/0150По/08/01/-19 про накладання адміністративного стягнення та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 340 грн. (триста сорок гривень). Ст. 244 КУпАП установлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування кожної обставини справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про те, що відповідачем було доведено суду необґрунтованість позовних вимог позивача належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства. Водночас, доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються відсутністю доказу про набуття членами ФГ «Крутий Яр» права власності або користування земельними ділянками у зв`язку з непроведенням державної реєстрації договору оренди землі від 01 січня 2006 року відповідно до ст. 125 ЗК України. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» ФГ «Крутий Яр» в особі ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, зареєстрованого Кам`янською районною державною адміністрацією від 19 лютого 1996 року № 133, не набув права власності або користування земельною ділянкою без державної реєстрації договору оренди землі, тобто у ОСОБА_1 з 2006 року право оренди земельної ділянки не виникло. Так, позивачем було приховано факт укладення ним договору оренди землі з районною державною адміністрацією лише на один рік з 01 січня 2006 року по 01 січня 2007 року (пункт 8 розпорядження Кам`янської районної державної адміністрації від 29 листопада 2005 року № 280, а.с. 189). Факт неправомірного використання земельних ділянок: кадастровий номер 7121883500:02:000:0858 загальною площею 12,0060 га та кадастровий номер 7121883500:02:000:0854 загальною площею 14,2994 га, які розташовані в адміністративних межах Лебедівської сільської ради в межах с. Лузанівка за межами населеного пункту та перебувають в оренді ТОВ «Олімп», на підставі постанови Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27 червня 2019 року щодо земельних ділянок площею 12,0060 га та 14,2994 га встановлено й постановою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року у справі № 925/1289/19. Постановою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27 червня 2019 року № 273-ДК/0150По/08/01/-19 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за самовільне використання земельних ділянок площею 12,0060 га та 14,2994 га (ст.ст. 125, 126 ЗК України) з 01 січня 2006 року, коли ОСОБА_1 , будучи головою ФГ «Крутий Яр», уклав договір оренди вказаних земельних ділянок. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 , як підписант щодо представництва від імені юридичної особи без довіреності, несе відповідальність за вчинені дії від імені ФГ «Крутий Яр», в тому числі за підписані договори, без обмежень щодо представництва від імені юридичної особи (а.с. 161-164). За таких обставин намагання позивача перекласти відповідальність за підписані договори оренди землі на нового керівника ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_3 є безпідставним. Отже, державним інспектором правомірно покладена вина на ОСОБА_1 за непроведення оформлення речових прав користування земельними ділянками відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що встановлено ст. 128 ЗК України. Також, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про складення ним повноважень голови ФГ «Крутий Яр» на підставі затвердження загальними зборами членів фермерського господарства (протокол № 1 від 14 травня 2018 року) нової редакції Статуту та визначення головою фермерського господарства ОСОБА_3 . Так, підписи голови ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1 (протокол № 1 від 14 травня 2018 року) на акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки (а.с. 42-43), на акті обстеження земельної ділянки (а.с. 44-45), протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 46) та постанові про накладення адміністративного стягнення (а.с. 41) свідчать про визнання позивачем на момент складення вказаних документів займаної ним посади голови фермерського господарства, наявність допущених ним триваючих правопорушень земельного законодавства. Позивачем не надано достовірних документів та відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, які б були належними та допустимими доказами внесення змін про керівника ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_3 , що передбачено ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Надані докази позивачем не спростовують висновків постанови державного інспектора про порушення головою ФГ «Крутий Яр» Даниленком В.І. ст.ст. 125, 126 ЗК України. Судом також не береться до уваги наданий позивачем договір оренди землі від 16 березня 2004 року, який не зазначений у постанові Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27 червня 2019 року та не має державної реєстрації (а.с. 195-196). Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ФГ «Крутий Яр» здійснило самовільне зайняття земельних ділянок, що є підставою притягнення позивача, як керівника господарства, до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 53-1 КУпАП. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2010 року по справі № 3-27г10, в якій зазначено, що відповідно до ст.ст. 124, 125 ЗК України обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при винесені вищевказаної постанови державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Забой В.Г. діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.