Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15356/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/15356/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 06.04.2021 року; Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо включення до перерахунку пенсії по заробітній платі періоду виплати по безробіттю за 2000-2001 роки, який не входив до розрахунку пенсії у 2008 році; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виключити із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком період з 2000-2001 роки; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії за віком за 2008-2010 роки, виключивши із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за період з 2000-2001 роки та проіндексовати відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. В обґрунтування позову зазначено, що позивач з лютого 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 17.06.2002 року по 30.04.2004 року. Після закінчення трудової діяльності, в червні 2010 року позивач зверталась із заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітної плати на підставі ст. 42 Закону. Під час перерахунку пенсії у 2008 році та 2010 році Управлінням у розрахунку враховано період одержання позивачем виплати по безробіттю, а саме за 2000-2001 роки, чим допущено порушення прав пенсіонера на оптимізацію, тобто вибору найбільш сприятливого періоду. Внаслідок таких дій порушено права позивача на пенсію у розмірі, гарантованому законом, у зв`язку із чим він вимушений звернутись із цим позовом за захистом своїх прав на належне пенсійне забезпечення в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки перерахунок пенсії позивача відбувався з урахуванням найбільш сприятливого періоду стажу та відповідного заробітку, до перерахунку пенсії виплати по безробіттю за 2000-2001 роки не включались, обставини для зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії в судовому порядку відсутні. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та не відповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та обставинам справи і помилково не враховано, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера. За першим методом розрахунок здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія при призначенні. Включення відповідачем період отримання позивачем допомоги по безробіттю, який не входив до обчислення при призначенні пенсії, у тому числі і при попередньому перерахунку пенсії, призвело до погіршення умов перерахунку пенсії позивача, а тому у суду першої інстанції були всі правові підстави для задоволення позову у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. 15.06.2021 року (згідно штемпелю на конверті) від ОСОБА_1 надійшли письмові доповнення до апеляційної скарги. Перевіривши надіслані матеріали, апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. Так, строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням дня вручення позивачу повного судового рішення (16.04.2021 року), відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України завершився 17.05.2021 року. Отже, звернення із доповненнями до апеляційної скарги відбулось поза межами визначеного строку. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в межах доводів і вимоги апеляційної скарги, поданої на рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з 05.02.2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію позивача обчислено за законодавством, яке діяло на момент її призначення. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати до 30 червня 2010 року, що підтверджується записами трудової книжки та станом на 30 червня 2010 року страховий стаж позивача складав 42 роки 5 днів, понаднормовий 22 роки. 30.06.2010 року позивач звертався в Управління із заявою разом з необхідними документами, в якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додала необхідні документи. Розглянувши вказану заяву, розпорядженням Управління від 12.07.2010 року №158935 у зв`язку зі зміною стажу позивачу проведено перерахунок пенсії, попередній перерахунок здійснювався в травні 2008 року. При цьому, заробітну плату при обчисленні пенсії враховано за період роботи позивача з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року та з 17.06.2002 року по 30.04.2008 року. Згідно матеріалів пенсійної справи, починаючи з 2014 року відповідачем при обчисленні пенсії позивача враховано заробітну плату за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року та з 17.06.2002 року по 30.04.2008 року, а з 2015 року - враховано заробітну плату за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року та з 17.06.2002 року по 30.06.2010 року. Також, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі №522/20462/15-а визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №158935 від 21 січня 2015 року, яким здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 25 грудня 2014 року із врахуванням понаднормового стажу дванадцять років, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси врахувати ОСОБА_1 понаднормовий стаж 22 (двадцять два) роки та провести перерахунок пенсії з 25 грудня 2014 року, з урахуванням загального стажу 42 роки 5 днів та заробітній платі по 30 червня 2010 року. На підставі вказаного судового рішення відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 25.12.2014 року, при обчисленні пенсії враховано в тому числі і заробітну плату за період з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року. Разом з цим, як в 2016 році, так і в 2010 році автоматизована система опрацювання документації ПФУ автоматично (самостійно) не враховувала розмір заробітної плати за період з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року (позивачу виплачувалась допомога по безробіттю) при обчисленні пенсії, як оптимізацію, з метою нарахування більшого розміру пенсії. Посилаючись на неправомірність дій управління при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII передбачено, що пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров`я. За правилами ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 року №1058-ІV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року №2505-IV ч. 1 ст. 24 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII доповнено новим абзацом, відповідно до якого період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.03.2003 року №1058-ІV (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом 1 цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом 1 цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії» від 14.05.2013 року №231-VII (який набрав чинності з 01.07.2013 року) внесено зміни до абзацу 3 ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.03.2003 року №1058-ІV, згідно з якими, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом 3 ч.1 ст.24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 ст.11 цього Закону. Таким чином, з 01.07.2013 року законодавець надав пенсіонерам можливість під час визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії виключати періоди, які є невигідними (до 60-ти календарних місяців страхового стажу незалежно від перерв, але не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі). Виключення тих чи інших періодів страхового стажу проводиться за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії. Отже, вказаним законодавчим актом імперативно визначено, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень. Єдиний виняток встановлено абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV. При цьому, таке право реалізується особою у момент призначення пенсій, і не може бути застосовано при перерахунку вже призначеної пенсії. Також, за правилами ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.03.2003 року №1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч.1 ст.40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії. Під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що позивач отримує пенсію, призначену при загальному стажі роботи 42 роки 5 днів, понаднормовому стажі 22 роки. Згідно розрахунків пенсії після 2014 року, в тому числі на виконання судового рішення по справі №522/20462/15-а, із заробітної плати позивача було виключено найбільш оптимальні періоди, зокрема період з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року протягом якого позивачу виплачувалась допомога по безробіттю. При цьому, оптимізація заробітної плати проводилась автоматично. Аналогічним чином, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 12.11.2020 року відповідачем автоматично обрано найбільш оптимальні періоди та заробітна плата за період з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року, як така, що в цей період була мінімальною, не враховувалася для обчислення пенсії. При здійсненні перерахунку пенсії позивача у 2008 році та 2010 році Управлінням при обчисленні пенсії враховано заробітну плату за період роботи позивача з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року та з 17.06.2002 року по 30.04.2008 року, тобто період 2000-2001 років відповідачем в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії не включався. Наведені обставини у сукупності спростовують доводи позивача про включення відповідачем у розрахунку пенсії доходу у вигляді виплати допомоги по безробіттю за період з 21.09.2000 року по 16.09.2001 року. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача стосовно протиправності дій Управління при перерахунку пенсії у 2008 та 2010 роках та відсутність обставин для зобов`язання Управління вчинити певні дії в судовому порядку. З огляду на наведене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло