Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/8943/16-ц

Справа № 344/8943/16-ц Провадження № 22-ц/4808/849/21 Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М. Суддя-доповідач Девляшевський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Девляшевського В.А., суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д., секретаря Мельник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінасова компанія Форінт на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючим суддею Антоняком Т.М. 16 серпня 2017 року, в с т а н о в и в: У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 серпня 2017 року затверджено мирову угоду між сторонами на наступних умовах: у власність ОСОБА_1 передано 1/2 будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 квартири АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_2 передано 1/2 будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 квартири АДРЕСА_2 та все спільно нажите рухоме майно. Провадження у справі закрито. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ Фінасова компанія Форінт подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність оскаржуваної ухвали та вважає її такою, що порушує права ТОВ ФК Форінт як іпотекодержателя поділеного між сторонами майна. Апелянт вказує, що 07.07.2006 між АТ «Райфафйзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Форінт» відповідно до договору від 11.04.2018 про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами) та ОСОБА_1 було укладено Генеральну кредитну угоду № G010/14-20/62, в рамках якої АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав останньому кредитні кошти згідно кредитних договорів. 01.08.2006 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 09.10.2007 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якої є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 . Апелянт зазначив, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.01.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 3 430 840,40 грн заборгованості за кредитними договорами. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.03.2014 задоволено позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартира АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості. Апелянт вказав, що 11 квітня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким новий кредитор набув права вимоги за вказаними вище кредитними договорами та іпотечним договором. Посилаючись на вищенаведене, представник ТОВ ФК Форніт вважає, що оскарженою ухвалою порушено права та інтереси апелянта як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, а тому просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляли, що не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку. Сторони в засідання апеляційного суду не з`явились, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належно. Представник ТзОВ Фінасова компанія Форінт та ОСОБА_2 в своїх заявах, посилаючись на наявність поважних причин неявки в судове засідання в тому числі ОСОБА_1 , просили розгляд справи відкласти на інший день. Однак, колегія суддів відхиляє ці клопотання, оскільки розгляд даної справи вже відкладався. Встановлений законом строк розгляду справи ухвалою продовжено, і цей строк теж спливає. В даному випадку не вирішується спір по суті, а досліджується дотримання судом першої інстанції вимог закону при затвердженні мирової угоди. Отже, колегія суддів вважає, що є правові підстави для розгляду справи у відсутності сторін. Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно з пунктом 9 ч.1 розділу XIII «Перехідних положення» ЦПК України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Затверджуючи 16.08.2016 року мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода прав, охоронюваних законом інтересів сторін, інших осіб та вимог закону не порушує. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржена ухвала не відповідає. Відповідно до ч.ч.1-5 ст.175 ЦПК України (в редакції чинній на час визнання судом першої інстанції мирової угоди) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Судом встановлено, що 18.07.2016 ОСОБА_1 звернуся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2-3). З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладена Генеральна кредитна угода № G010/14-20/62 та наступні кредитні договори в її рамках: №014/14-10/159 G010/14-20/622 від 01 грудня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав 95 000,00 доларів США; №014/14-10-87 G010/14-20/622 від 21 лютого 2007 року, згідно якого ОСОБА_3 надано кредит в сумі 50 000,00 доларів США; №014/14-10-184 G010/14-20/622 від 26 березня 2007 року, відповідно до якого позичальнику надано кредит у сумі 60 000,00 доларів США; №014/14-10-562 G010/14-20/622 від 09 серпня 2007 року, яким надано кредит у сумі 70 000,00 дол. США; №010/14-10-727 G010/14-20/622 від 04 жовтня 2007 року, згідно якого позичальнику надано кредит у сумі 614 000,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цими кредитними договорами, 01.08.2006 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66-68). Згідно договору іпотеки від 09.10.2007, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 останні також передали Банку в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 69-70). У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом, за результатом розгляду якого рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.01.2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами на суму 3 430 840,40 грн (а.с. 74-76). Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.03.2014 у справі №344/9111/18 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором від 09.10.2007, а саме: трьохкімнатну квартира АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості (а.с.77-78). 11 квітня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким новий кредитор набув права вимоги за вказаними вище кредитними договорами та іпотечним договором. Згідно з ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Статтею 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди. Згідно з п.1 ч.5 ст.207 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечить закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд першої інстанції, затверджуючи мирову угоду, не врахував, що спірне майно перебуває в іпотеці, а відтак затвердження мирової угоди порушує права третіх осіб на спірне майно. Таким чином, колегією суддів установлено, що умови мирової угоди суперечать Закону України «Про іпотеку» і порушують права іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , на яке рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.03.2014, що набрало законної сили, звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 3 885 231,41 грн, а також на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» та перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» за договором відступлення права вимоги. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 серпня 2017 року скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський Судді: І.В. Бойчук В.Д. Фединяк Повний текст постанови складено 01 липня 2021 року.