Постанова 4803 № 173/231/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5181/21 Справа № 173/231/21 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вільногірська міська рада Дніпропетровської області і Головне управління Держгеокадастру Житомирської області про встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки із закріпленням її межовими знаками,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вільногірська міська рада Дніпропетровської області і Головне управління Держгеокадастру Житомирської області про встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки із закріпленням її межовими знаками. Одночасно з позовною заявою, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали заяву про забезпечення позову. В обґрунтування якої зазначили, що ними подана позовна заява до відповідача про встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки із закріпленням її межовими знаками. Станом на сьогоднішній день Дмитрівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ліквідована у зв`язку з утворенням Вільногірської міської об`єднаної територіальної громади (ОТГ) до складу якої увійшли населені пункти, що входили до складу Дмитрівської сільської ради включаючи с. Посуньки, в якому мешкають сторони та розташовані обидві земельні ділянки, у зв`язку з чим усі повноваження органу місцевого самоврядування, передбачені земельним законодавством України, перейшли у повному обсязі до Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, в тому числі питання, що стосується виділу та передачі земельних ділянок громадянам, приватизації земель та всі інші питання, передбачені ЗК України в галузі землекористування. Позивачами до Вільногірської міської ради подано заяву щодо надання позивачам дозволу на виготовлення проекту землеустрою для приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 . У свою чергу відповідачкою подано на затвердження Вільногірською міською радою Дніпропетровської області проект землеустрою на земельну ділянку розміром 0.0153 га для передачі в оренду відповідачці. Тобто існує невирішений спір щодо розмежування земельних ділянок по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 , який буде вирішуватись судом. Обидва питання мають вирішуватись на засіданні Вільногірською міською радою Дніпропетровської області 18 лютого 2021 року. Вважають, що питання про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 слід зупинити до ухвалення судом рішення за зазначеною вище цивільною справою про встановлення в натурі (на місцевості) межі суміжних земельних ділянок із закріпленням межовими знаками. Необхідність у застосуванні забезпечення позову позивачі обґрунтовують тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду стане неможливим або утрудненим, чи буде унеможливленим ефективний захист або поновлення порушених чи оспрюваних прав та інтересів позивачів, що й стало підставою звернення до суду. На підставі викладеного, заявники просили суд забезпечити позов шляхом зупинення до набрання рішення за даною цивільною справою законної сили, розгляд Вільногірською міською радою Дніпропетровської області питання про затвердження (узгодження) проекту землеустрою ОСОБА_1 , щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для передачі в оренду за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9-11). Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року клопотання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено. По цивільній справі за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вільногірська міська рада Дніпропетровської області і Головне управління Держгеокадастру Житомирській області про встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки із закріпленням її межовими знаками застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення розгляду Вільногірською міською радою Дніпропетровської області питання про затвердження (узгодження) проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для передачі в оренду за адресою: АДРЕСА_2 до набрання рішенням законної сили за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вільногірська міська рада Дніпропетровської області і Головне управління Держгеокадастру Житомирській області про встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки із закріпленням її межовими знаками (а.с. 12-14). Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу, у задоволенні заяви відмовити (38-39). Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову передбачені ст. 150 ЦПК України. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пунктах 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті. Оскільки між сторонами виник спір з приводу розмежування земельних ділянок по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 , суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволений. Крім того, основні доводи апеляційної скарги зводяться до порушення оскаржуваною ухвалою прав та обов`язків Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Проте зазначені доводи також не заслуговують на увагу, оскільки Вільногірською міською радою Дніпропетровської області ухвала суду про забезпечення позову не оскаржена та не перешкоджає, у разі незгоди з ухвалою суду оскаржити її в установленому законом порядку. Інших доказів та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: