Постанова 4803 № 173/813/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8449/20 Справа № 173/813/20 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 17 лютого 2007 року був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області. В період шлюбу у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не надає кошти на утримання дітей. Тому всі витрати по утриманню дітей несе вона самостійно. В добровільному порядку про надання матеріальної допомоги на утримання дітей з відповідачем домовитись не вдалось, що й стало причиною звернення до суду. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частки усіх його доходів але не менше прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня поточного року на кожного з дітей. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , аліменти на утримання двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в єдиній частці, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 13 травня 2020 року і до повноліття старшої дитини. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 840.80 грн. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Зазначає, що діти мешкають разом з ним та перебувають на його утриманні. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 лютого 2007 року. Шлюб сторін був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. В період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, в яких батьком дітей записаний відповідач. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей в добровільному порядку не надає. Будь-яких доказів на спростування даного факту відповідачем не надано. Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача аліменти на утримання дітей, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 може надавати матеріальну допомогу, у визначеному розмірі, дітям, які її потребують. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини». Згідно з ст.150 Сімейного кодексу України обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України). Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду апеляційної інстанції, апелянт посилається на те, що діти мешкають разом з ним та перебувають на його утриманні, проте, на підтвердження вказаних доводів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не було надано належних доказів. Наданий апелянтом акт депутата міської ради від 06.08.2020 року, довідка -характеристика зі школи на старшого сина ОСОБА_5 від 05.08.2020 року, а також фотографії кімнати дітей в будинку не є належними доказами, які підтверджують факт проживання дітей разом з відповідачем. Крім того, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надана довідка виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради № 5144 від 25 вересня 2020 року, яка видана ОСОБА_2 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 , про те, що її діти ОСОБА_3 , 2007 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження, дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 16 серпня 2007 року та 24 квітня 2014 року відповідно. При цьому відповідач не довів суду, що він не може сплачувати на утримання дітей аліменти у розмірі, визначеному судом. Доказів існування інших обставин, що мають істотне значення для врахуванням судом при визначенні розміру аліментів, відповідач суду не надав. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: