Постанова 4803 № 202/1483/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5206/21 Справа № 202/1483/20 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 18 вересня 2007 року було розірвано. Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що син навчається на першому курсі денної форми навчання спеціальності «Філологія» Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» на контрактній основі та не має змоги влаштуватись на роботу, аби самостійно отримувати заробіток, в зв`язку з чим потребує матеріальної підтримки, а тому позивачка звернулася до суду з даним позовом. Враховуючи вищевикладене, позивачка просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання повнолітньої сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 2500 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду та до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення 23 років. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,- задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 2500 гривень, щомісячно з дня подання позову до суду, тобто з 10 березня 2020 року, та до закінчення ним навчання. Вирішено питання щодо судових витрат. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Зазначає, що з урахуванням матеріального стану, наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, він не має можливості сплачувати аліменти. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 18 вересня 2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Згідно довідки від 06.02.2020 року ОСОБА_3 є студентом першого курсу денної форми навчання спеціальності «Філологія» Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» . Навчається на контрактній основі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що син сторін є повнолітнім, проте продовжує навчання, власного доходу не має, несе витрати, пов`язані із навчанням, а тому потребує матеріальної допомоги батька, який має можливість фінансово допомагати сину, проте відмовляється. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на дитину, яка продовжує навчання. Проте, з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не погоджується, з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто наявність у батька можливості надавати матеріальну допомогу дитині, що продовжує навчання у сукупності з іншими обставинами є вирішальною підставою для стягнення з батька аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання після досягнення вісімнадцятирічного віку. Таким чином, однією з обов`язкових обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як передбачено ч. 4 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачкою не доведено, а судом не встановлено факту наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу у розмірі саме 2 500 грн щомісячно і до закінчення дитиною навчання. СК України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Лівобережному управлінні соціального захисту населення ДМР (АНД район) і є одержувачем компенсації за надання соціальних послуг та, за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, отримав дохід у розмірі 2 550,90 грн. Крім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов висновку про те, що відповідач, як батько зобов`язаний утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, а тому повинен сплачувати аліменти, однак неправильно визначив їх розмір, належним чином не встановив матеріальне становище платника аліментів та наявність у платника аліментів на утриманні інших неповнолітніх дітей, а тому висновок суду стосовно того, що ОСОБА_1 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 2500 грн щомісяця є необґрунтованим. Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, неправильно визначив розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , постановлене ним рішення підлягає зміні, а розмір аліментів - зменшенню з 2 500 грн до 1 000 грн, щомісячно з дня подання позову до суду, тобто з 10 березня 2020 року, та до закінчення дитиною навчання. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2021 року в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, - змінити, зменшивши розмір аліментів з 2 500 грн до 1 000 грн, щомісячно з дня подання позову до суду, тобто з 10 березня 2020 року, та до закінчення ним навчання. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: