Постанова 4855 № 640/25154/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25154/20 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило: - визнати неправомірними дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо вчинення виконавчих дій по ЗВП № 53314543/17 в частині звернення стягнення на кошти АТ «Українська залізниця» шляхом формування та направлення платіжного доручення від 06.10.2020 № 53314543/1 до банківської установи; - визнати протиправним та скасувати платіжне доручення від 06.10.2020 №53314543/1; - зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити виконавчі дії по ЗВП № 53314543/17 відповідно до вимог чинного законодавства. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2020 та направлено справу для продовження розгляду. У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали. Надалі, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції взагалі не було здійснено відправку ухвали про залишення позовної заяви без руху на поштову адресу, лише здійснено направлення за допомогою засобів електронної пошти. Вказані обставини свідчать про недотримання судом першої інстанції вимог КАС України та неправомірність повернення позовної заяви. Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без руху, та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що позивачем в порушення норм статтей 160 та 161 КАС України не зазначено жодних обґрунтувань на підтвердження належності платіжного доручення від 06.10.2020 № 53314543/1 до рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, на думку суду першої інстанції, прохальна частина позовної заяви не містить визначення, які саме виконавчі дії відповідно до вимог чинного законодавства необхідно зобов`язати вчинити відповідача, та позивачем не додано до позовної заяви копій відповідних доказів, окрім копії платіжного доручення від 06.10.2020 № 53314543/1. Вказана ухвала була надіслана позивачу на електронну пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). При цьому, судом зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 26.03.2021, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднена 29.03.2021. Відтак, оскільки позивачем не було усунуто недоліки в позовній заяві, визначені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви. Згідно частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Згідно п.1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що підставою для повернення позовної заяви, яку було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160-161 КАС України є неусунення вказаних судом недоліків у визначений судом строк. Вирішуючи питання про повернення позовної заяви з вказаних підстав, слід враховувати наявність належного повідомлення позивача про залишення його позовної заяви без руху. З матеріалів справи вбачається, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена 26.03.2021 лише на електронну адресу позивача: uz@uz.gov.ua та на адресу його представника ІНФОРМАЦІЯ_2 Однак, жодних дій щодо надсилання позивачу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2021 про залишення позовної заяви без руху на його поштову адресу: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5 або повідомлення представника позивача за номером телефону, вказаним у позовній заяві судом першої інстанції проведено не було. Згідно з пп. 15.1, 15.3, 15.15 пп. 15 п. 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: - подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; - розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі; - суд вручає судові рішення в паперовій формі; Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На момент розгляду цієї справи, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в порядку визначеному Перехідними положеннями КАС України не розпочала функціонування. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 16 цього розділу, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Правила спрямування копій судових рішень було визначено у статті 167 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якою унормовано, що надсилання судового рішення здійснювалося безпосередньо рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надіслання копії ухвали від 26.03.2021 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 29 квітня 2021 року у справі №460/3873/20. Посилання суду першої інстанції про розміщення ухвали про без руху в Єдиному державному реєстрі судових рішень колегія суддів відхиляє, оскільки знайомитись з судовими рішеннями у Єдиному державному реєстрі судових рішень є правом, а не обов`язком учасників судового процесу. Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Відтак, розміщення судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень не може свідчити про обізнаність позивача з наявністю такої ухвали і початком відрахування строку для усунення недоліків позовної заяви. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку позовної заяви позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є передчасним. Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - скасувати, а справу № 640/25154/20 направити до Окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук