LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС676/3470/16-ц

від 09.06.2021 · Цивільна
Резолютивна:Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від

Ухвала 09 червня 2021 року м. Київ справа № 676/3470/16-ц провадження № 61-2405св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Усика Г. І., (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року у складі судді Швець О. Д. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2016 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позовних вимоги зазначав, що 02 червня 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого він передав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 4 600,00 дол. США строком на один місяць, тобто до 03 липня 2014 року. Пунктом 6 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 60 процентів річних від простроченого боргу та моральну шкоду у розмірі позики. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором позики, позивач просив стягнути з нього суму позики в розмірі 4 600,00 доларів США, 60 процентів річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 5 520,00 дол. США та на відшкодування моральної шкоди 4 600,00 дол. США. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 02 червня 2014 року в сумі 4 600,00 дол. США, що еквівалентно 129 084,28 грн, відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 3 590,00 дол. США, що еквівалентно 100 741,86 грн, та на відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник не виконав зобов`язання за договором позики, що є підставою для задоволення позову. Зважаючи на те, що внаслідок неповернення грошових коштів позивач, який є інвалідом другої групи, зазнав душевних страждань, суд, з урахуванням характеру правопорушення, глибини його переживань, ступеня вини відповідача та засад розумності і справедливості, визнав достатнім розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000,00 грн. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року залишено без змін. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням принципу верховенства права, вимог розумності та справедливості, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив змінити рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн, та стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 4 600,00 дол. США, що еквівалентно 129 084,28 грн, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн є помилковими оскільки не відповідають умовам укладеного між сторонами договору позики. Пунктом 6 договору позики передбачено, що в разі порушення умов цього договору позичальник зобов`язаний сплатити компенсацію моральної шкоди в розмірі суми позики - 4 600,00 дол. США. На порушення пункту 6 частини четвертої статті 265 та пункту 3 частини першої статті 382 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди попередніх інстанцій у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень не вказали мотивів відхилення зазначених аргументів. Відзив на касаційну скаргу не надійшов. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. 12 березня 2019 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 216/3521/16-ц (провадження 14-714цс19). Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року поновлено касаційне провадження у справі. У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 , у якій він просив закрити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, на підтвердження чого додав копію актового запису про смерть від 15 жовтня 2020 року № 915, виданого Кам`янець-Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року зупинено касаційне провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1 . Витребувано з Кам`янець-Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_1 , та з Першої і Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилася спадкова справа щодо спадкового майна після померлого ОСОБА_1 . У грудні 2020 року з Кам`янець-Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшов витяг із актового запису про смерть позивача № 915 від 15 жовтня 2020 року. У грудні 2020 року та повторно у травні 2021 року з Першої та Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі. Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За змістом частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Вивчивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне. Згідно положень статті 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. За приписами статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. За отриманою на запит Верховного Суду інформацією, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилась. Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. До Верховного Суду також не надходила інформація про те, що орган місцевого самоврядування звернувся до суду із заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_1 відумерлою. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на стадії касаційного перегляду справи за його касаційною скаргою, спірні правовідносин допускають правонаступництво, однак оскільки інформація про прийняття спадщини після його смерті чи подання заяви про визнання спадщини відумерлою відсутня, зазначене унеможливлює залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_1 . За відсутності однієї із сторін цивільного процесу, а саме заявника ОСОБА_1 ,який подав касаційну скаргу, відсутності його спадкоємців та відомостей про визнання спадщини відумерлою, Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перегляд справи у касаційному порядку, у зв`язку з чим касаційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України. Керуючись пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та відшкодування моральної шкоди. Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Г. І. Усик Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак В. В. Яремко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»