Постанова 4876 № 908/712/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2021 м. Дніпро Справа № 908/712/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021, суддя Мірошниченко М.В.) у справі №908/712/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57) до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133) про стягнення суми, В С Т А Н О В И В:

1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 73386,00 грн. основного боргу, 259,36 грн. 3% річних, 733,86 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки продукції № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020 (дата договору 13.03.2020) щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі видаткової накладної № КС-121801 від 18.12.2020 на суму 73386,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 73386,00 грн. Також позивач нарахував 733,86 грн. втрат від інфляції та 259,36 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 16, 509, 525, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору поставки продукції № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі № 908/712/21 позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство «Композитсталь» 73386,00 грн. основного боргу, 259,36 грн. 3% річних, 733,86 грн. інфляційних втрат, 2270,00 грн. судового збору. Рішення господарського суду мотивоване тим, що на виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 73386,00 грн. Поставку товару відповідач визнав, оплату за отриманий товар не здійснив. Оскільки позивач вчинив передбачені договором дії щодо внесення до Єдиного реєстру податкових накладних відомостей про податкову накладну № 32 від 18.12.2020 за поставку від 18.12.2020 (реєстраційний номер документа в ЄРПН: 9365332659), то відповідач, як покупець продукції, повинен був здійснити повну оплату отриманої продукції з урахуванням ПДВ в межах визначеного договором строку - 45-ти календарних днів з моменту поставки. Зазначення у п. 3.3 договору, що оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює встановленого договором строку оплати продукції в частині суми ПДВ. Оскільки нарахування 3% річних та інфляційних втрат є за своїм характером додатковим зобов`язанням, то з відповідача також належить стягнути 733,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2021, та 259,36 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 02.02.2021 по 16.03.2021.

2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі №908/712/21 скасувати в частині стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на користь ТОВ «ВКП «Композитсталь» 12 231,00 грн. - вартості продукції у сумі ПДВ, 259,36 грн. - 3% річних, 733,86 грн. інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в стягненні з відповідача вказаних сум. В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає про невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи: - У п.п. 3.2. договору визначено строк розрахунків за продукцію (протягом 45 днів з моменту поставки), проте не визначено строк здійснення оплати частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ, а зазначено умову: після отримання податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в реєстрі накладних (ЄРПН). Тому помилковим є висновок суду про те, що покупець повинен здійснити оплату отриманої продукції з урахуванням ПДВ в межах строку 45 днів (п.3.3 договору), і реєстрація накладної не змінює цього строку. - У договорі сторони розмежували поняття «ціни продукції» та «ставка податку на додану вартість». За умовами договору, частина вартості продукції у розмірі ставки ПДВ (12 231,00 грн.) сплачується після отримання покупцем від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН. Тобто, підставою для здійснення розрахунку в сумі 12 231,00 грн. є надходження на адресу покупця податкової накладної та електронної квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Проте під час поставки податкова накладна була відсутня, податкова накладна №32, зареєстрована в реєстрі, до відповідача не надходила. Вимога щодо оплати вартості продукції в сумі ПДВ в порядку ст. 530 ЦК України до «Запорізька АЕС» не надходила, тому строк оплати частини вартості продукції в сумі 12 231,00 грн. не настав. - Оскільки суд дійшов неправильного висновку про наявність основної заборгованості у розмірі 12 231,00 грн., то підстави для нарахування 3% річних та інфляційних за ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні. - Обчислення належних до стягнення інфляційних втрат у сумі 733,86 грн. є помилковим, оскільки 01.02.2021 настав строк виконання зобов`язання. Тому нарахування інфляційних втрат за лютий 2021 є неправомірним.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2020, у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі №908/712/21; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі №908/712/21 слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені обставини та відповідні їм правовідносини. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець, відповідач) 13.03.2020 укладений договір поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію (згідно наведеній у зазначеному пункті договору таблиці). Умовами п. 1.3 договору сторони визначили, що строк поставки: квітень - червень 2020. Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість продукції становить 1299000,00 грн., крім того ПДВ - 259800,00 грн., разом 1558800,00 грн. Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках і порядку. Відповідно до п. 3.3 договору оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках і порядку. За пунктами 4.1-4.4 договору поставка продукції відбувається відповідно до Правил Інкотермс-2010 на умовах DDР м. Енергодар. Одержувач продукції - ЗВ ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склади. Поставка продукції відбувається в строки згідно з п. 1.3 договору. Продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись такими документами: а) видаткова накладна - 3 шт., б) податкова накладна, в) сертифікат якості, виданий підприємством-виробником (оригінал або копія, завірена постачальником). Згідно з п. 11.1 договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання. Додатковою угодою № 1 від 08.05.2020 до договору сторонами викладено п. 1.1 договору у новій редакції. Додатковою угодою № 2 від 06.07.2020 до договору сторони виклали п. 3.1 договору у новій редакції: строк поставки продукції: поз. 1-4, 6-30 п. 1.1 договору - квітень-червень 2020, поз. 5 п. 1.1 договору - квітень-грудень 2020. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у справі № 908/3327/20, що набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" 21599,14 грн. основного боргу, 7275,07 грн. 3% річних, 13557,53 грн. інфляційних втрат та 9620,20 грн. судового збору. В частині стягнення 598914,64 грн. основного боргу провадження у справі закрите. Вказаним рішенням встановлено укладення 13.03.2020 між сторонами у справі договору поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020. Укладення даного договору також підтвердив відповідач у письмовому відзиві. На виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 73386,00 грн. на підставі видаткової накладної № КС-121801 від 18.12.2020, копія якої міститься у справі. Поставку товару за вказаною видатковою накладною відповідач визнав у відзиві. Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив. 19.02.2021 позивач направив відповідачу листом з описом вкладення претензію вих. № 21/0219/01 від 19.02.2021 щодо оплати заборгованості у сумі 73386,00 грн. У відповіді (вих. № 28-23/5939 від 16.03.2021) на вказану претензію відповідач зазначив, що проводить розрахунки за фактом розподілу коштів з боку ДП «НАЕК «Енергоатом». Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 за видатковою накладною № КС-121801 від 18.12.2020 складає суму 73 386,00 грн. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 733,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2021, та 259,36 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 02.02.2021 по 16.03.2021.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України Зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 щодо поставки за видатковою накладною № КС-121801 від 18.12.2020 склала суму 73386,00 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять. Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 73386,00 грн. У пункті 4.6 договору сторонами визначено, що постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. За умовами договору поставки розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках і порядку (п. 3.2 договору). Господарським судом встановлено про внесення позивачем в Єдиний реєстр податкових накладних відомостей податкової накладної № 32 від 18.12.2020 щодо поставки від 18.12.2020 (реєстраційний номер документа в ЄРПН: 9365332659). Таким чином, відповідач, як покупець продукції, не був позбавлений можливості направити запит до Єдиного реєстру податкових накладних з метою отримання виписаної позивачем податкової накладної, оскільки відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду і зазначає, що відповідно до встановлених сторонами у договорі поставки умов має значення вчинення дії з реєстрації податкової накладної, що було зроблено позивачем, і що є належною підставою для здійснення покупцем повної оплати отриманої продукції з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45-ти календарних днів з моменту поставки. Тобто, зазначення у п. 3.3 договору, що оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати продукції в частині суми ПДВ. Крім того, згідно зі ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови). У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок про те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулось з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За умовами п. 3.2 договору кінцевий строк оплати товару за видатковою накладною № КС-121801 від 18.12.2020 настав 01.02.2021. Доказів погашення заборгованості відповідачем матеріали справи не містять. Обставинами справи встановлено, що позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою у справі, що розглядається, 17 березня 2021 року. Отже, правомірним є висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 259,36 грн. 3% річних, нарахованих за період 01.02.2021 - 16.03.2021, а також інфляційних втрат у сумі 733,86 грн. за лютий 2021. Крім того, відповідач не скористався своїм правом надати позивачеві розумний строк для витребування податкової накладної або відмовитись від договору, що свідчить про необхідність сплатити грошові кошти за поставлений товар.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Перевіривши матеріали справи, надавши оцінку кожному аргументу апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє доводи скаржника з підстав, наведених у пункті 6 цієї постанови.

8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду. Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Під час здійснення перегляду справи №908/712/21 доводи апеляційної скарги не підтвердились, а міркування відповідача не спростовують законні та обґрунтовані висновки господарського суду першої інстанції у справі №908/712/21.

10. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі №908/712/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 у справі №908/712/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя Л.М. Білецька Суддя І.О. Вечірко Суддя Ю.Б. Парусніков