Постанова 4824 № 759/13079/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 759/13079/13-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/7371/2021 Головуючий у суді першої інстанції: П`ятничук І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 29 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання виконавчих листів №2/759/5418/13 від 17 грудня 2014 року такими, що не підлягають виконанню, - В С ТА Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчоголиста №2/759/5418/13 від 17 грудня 2014 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», виданого на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.12.2013 року таким, що не підлягає виконанню. В судові засідання заявник ОСОБА_1 не з`являвся, судом неодноразово було оголошено перерву, однак заявник повторно відправляв до суду заяви про неможливість прибути в судове засідання та повторно відправляв заяви про перенесення слухання справи на іншу дату. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ в м. Києві, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» про визнання виконавчих листів №2/759/5418/13 від 17 грудня 2014 року такими, що не підлягають виконанню залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судувід 22 лютого 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що був відсутній в судовому засіданні тільки з поважних причин, крім того, подав своєчасно клопотання про відкладення розгляду справи. Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду та прийняти рішення по суті справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений заявник не з`явилився в судове засідання тричі поспіль, заяв про розгляд справи без участі до суду не надходило, причини неявки сторони не відомі, тому заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України . Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Відповідно до змісту частини першої ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Із заявою про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню звернувся боржник ОСОБА_1 . У відповідності до ч. ч. 2, 6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Судом встановлено, що заявник тричі поспіль не з`являвся в судове засідання. Проте, згідно з частиною третьою ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Колегія суддіввважає, що у даному випадку посилання на положення п.3 ч.1 ст 257 ЦПК України є помилковим, оскільки положення норми ст.257 ЦПК України регулюють процесуальні питання, пов`язані із позовним провадженням, а не при вирішенні питань, які пов`язнанні з виконанням судового рішення, яке має місце у даному випадку, де явка заявника неє обов`язковою. Оскаржуванаухвала не міститьобґрунтувань неможливості розгляду питання по суті за наявними матеріалами справи, не зазначено, яким чином неявка заявника в судове засідання у даному випадку перешкоджала вирішенню питання по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказано, які саме вимоги суду не було виконано ОСОБА_1 . Обставин справи, які б свідчили про те, що заявникздійснює свої права та обов`язки недобросовісно, не встановлено. При цьому, ОСОБА_1 не відмовлявся в будь-який опосередкований спосіб від своєї заяви і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату його інтересу до власної заяви, а відтак, використаний судом процесуальний засіб у виді залишення заяви без розгляду не є пропорційним досягнутій цілі. Як вбачається з матеріалів справи, явка ОСОБА_1 до суду обов`язковою не визнана, усі наявні у нього докази подані разом із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягаєвиконанню. Крім того, як відзначив Європейський Суд з прав людини у рішенні «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення заяви без розгляду є передчасним, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 30 червня 2021 року. Головуючий Судді