Постанова КАС ВС № 305/2127/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Київ справа № 305/2127/16-а адміністративне провадження № К/9901/21357/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий - Стародуб О.П., судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Рахівської міської ради Закарпатської області Медведя Віктора Васильовича про визнання дій протиправними та визнання недійсним акту, встановив: У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: -визнати протиправними дії міського голови м. Рахів ОСОБА_2 ; -визнати протиправним акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.11.2016. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 листопада 2016 року комісія Рахівської міської ради Закарпатської області, в складі депутата ОСОБА_3 , провідного спеціаліста із земельного обліку ОСОБА_4 та провідного спеціаліста із земельних питань ОСОБА_5 , за усним зверненням громадянки ОСОБА_6 , яка мешкає у АДРЕСА_1 , провела обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (біля будинку АДРЕСА_1 ) з метою виявлення факту пошкодження водопровідної мережі. При обстежені земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 в присутності гр. ОСОБА_6 комісія не виявила жодного факту пошкодження водопровідної мережі та витоку води про що склала акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Вважаючи дії міського голови щодо направлення комісії на обстеження земельної ділянки, а також щодо не розгляду його звернення від 01.06.2016 протиправними, та не погоджуючись з актом обстеження земельної ділянки, позивач звернувся до суду з цим позовом. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що обстеження його земельної ділянки відбулось без його згоди, за результатами такого обстеження складено оскаржуваний акт, при складанні якого не взято до уваги його пояснення, сам акт складений зі слів громадянки ОСОБА_6 , з якою у нього виник конфлікт із-за водопровідної лінії. На думку позивача, міський голова ОСОБА_2 зловживаючи службовим становищем, умисно порушив Конституцію України та Закон України "Про місцеве самоврядування" та проявив упереджене ставлення до нього, та посприяв гр. ОСОБА_7 в її самоправних діях, тим самим порушив його права та інтереси, чим завдав йому значної шкоди. Крім того посилався на те, що міським головою не було розглянуто його заяву від 01.06.2016 про направлення депутата для обстеження водопровідної лінії. Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.04.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржений акт земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, тому й не може визнаватись судом недійсним. Крім того, не знайшли підтвердження доводи позовної заяви щодо протиправності дій міського голови, зокрема ігнорування міським головою звернень позивача. З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР). Статтею 42 вказаного Закону визначено повноваження сільського, селищного, міського голови, серед яких ведення особистого прийому громадян; забезпечення на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; здійснення інших повноважень місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів. (п.17-19 ч. 4 ст. 42). За правилами статті 19 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) органи державної влади і місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, підприємства, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують. Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідно до частини 1 якої, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що направлення головою міської ради комісії для обстеження земельної ділянки позивача було здійснено за усним зверненням гр. ОСОБА_6 до міського голови з метою виявлення факту пошкодження водопровідної мережі. Таке звернення пов`язане зі зверненням ОСОБА_1 (позивача) до суду з позовом про притягнення її та її сина до відповідальності за пошкодження його водопровідної мережі. Тобто оскаржувані дії міського голови вчинені ним на виконання приписів Законів №280/97-ВР та №393/96-ВР щодо виконання своїх повноважень та з метою реагування на заяву гр. ОСОБА_6 . Крім того, судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи спростовано доводи позивача щодо не реагування міського голови на звернення ОСОБА_1 стосовно обстеження водопровідної лінії. Зокрема судами встановлено, що на заяву позивача від 20.04.2016 міським головою надано відповідь від 22.04.2016 №426 про те, що 05.04.2016, на підставі звернень ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , міський голова ОСОБА_2 , інспектор з благоустрою та депутат міської ради ОСОБА_3 здійснили виїзд на місцевість по АДРЕСА_2 . Крім того, на відповідно до наявного в матеріалах справи акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_6 від 16.11.2016, складеного депутатом міської ради ОСОБА_3 , при обстеженні земельної ділянки викопаних або перерізаних шлангів не виявлено, в будинок скаржника вода поступає. Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправним акту обстеження земельної ділянки та дій щодо направлення на таке обстеження, колегія суддів виходить з наступного. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Водночас, конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав та свобод, належних людині, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав). Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №810/5854/14, предметом оскарження у якій був Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дії інспектора по його складанню, дійшла наступних висновків: «…Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Отже, оскаржувані позивачем дії інспектора та акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.». Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №804/5600/16. Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Предметом оскарження у цій справі, серед іншого, є акт, складений за наслідками обстеження земельної ділянки та дії щодо направлення на таке обстеження. Враховуючи такий предмет оскарження, правове регулювання та висновки Великої Палати Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги у даній справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, в зв?язку з чим провадження у справі підлягає закриттю. Доводи позивача щодо протиправності дій комісії Рахівської міської ради Закарпатської області під час складання акту обстеження земельної ділянки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що в ньому містяться, а також дії щодо направлення на таке обстеження, можуть бути перевірені судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішень, прийнятих за результатами проведеного такого обстеження. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не оскаржував бездіяльність відповідача щодо не розгляду його звернення від 01.06.2016, а тому в разі якщо позивач вважає таку бездіяльність протиправною, він вправі звернутись до суду із самостійним позовом щодо оскарження такої бездіяльності. Керуючись ст. 238, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Рахівської міської ради Закарпатської області Медведя Віктора Васильовича про визнання дій протиправними та визнання недійсним акту, - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб В.М. Кравчук А.А. Єзеров