Постанова 4856 № 240/22226/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22226/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 30 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України, Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства Внутрішніх справ України, Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні мені - ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 23 березня 2020 року інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату мені - ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 23 березня 2020 року, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ та пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ, визначеного Законом України "Про міліцію" в розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №-850, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги. В обґрунтування позову вказав, що 23 березня 2020 року медико-соціальною експертною комісією Житомирською обласною позивачу з 23 березня 2020 року встановлено другу групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК від 23 березня 2020 року серії 12 ААБ №-865955 та встановлено ступень втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків та захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою обласної МСЕК №-2 від 23 березня 2020 року серії 12 ААА №-045923. З метою вирішення питання про виплату різниці розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною третьої групи інвалідності на другу групу інвалідності, - 14 травня 2020 року подав заяву в Управління внутрішніх справ України в Житомирській області про виплату одноразової грошової допомоги та додав до неї документи відповідно до пункту 7 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції...", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. УМВС України в Житомирській області 28 травня 2020 року підготувало висновок про призначення мені одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" і на підставі пункту 8 "Порядку N850" у сумі 144250,00 грн та подало його до Міністерства внутрішніх справ України. Листом УМВС України в Житомирській області від 07 липня 2020 року за N595лк/29, повідомлено, що Міністерство внутрішніх справ України повернуло документи без затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 "Порядку № 850". Вважає таку відмову протиправною. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги. В решті позовних вимог відмовлено. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що наказом Управління МВС України в Житомирській області №16 о/с від 28.01.2011 підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено зі служби за пунктом 65 "а" (за віком). Позивачу із 06.09.2018 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: захворюванням, так, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №101354 (а.с. 8). У зв`язку із встановленням із 06.09.2018 ІІІ групи інвалідності, позивач отримав одноразову грошову допомогу у сумі 275150,00 грн. При повторному огляді, позивачу із 23.03.2020 встановлено другу групу інвалідності. Причина інвалідності: захворюванням, так, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №865955 (а.с. 11). ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС України. Висновком ліквідаційної комісії ГУМВС України в Житомирській області від 28.05.2020 позивачу нараховано одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію" в розмірі 420400,00 грн за вирахуванням раніше виплаченої суми 276150,00 грн. Розмір допомоги до виплати 144250,00 грн (а.с. 112 на звороті). Листом №595лх/29 від 07.07.2020 Головне управління МВС України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернуті на доопрацювання. Окрім того, у листі зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на таке: відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (далі - Положення), ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва). Відповідно до пункту 2 розділу VIII Положення постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Що він звільнений з органів внутрішніх справ 31.01.2011. На час звільнення зі служби скарг на стан здоров`я не заявляв, медичного огляду та обстеження ВЛК на час звільнення не проходив, тобто був здоровий. Постанова медичної (військово - лікарської) комісії від 20.06.2018, яка винесена на час фактичного звільнення 31.01.2011, не відповідає вищезазначеним вимогам Положення. Більше того, зазначена постанова винесена посилаючись на наказ МВС від 06.02.2001 №85, який втратив чинність з прийняттям наказу МВС від 03.04.2017 №285. Захворювання, які виникли у позивача після звільнення зі служби, не можуть бути пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Отже, наявність зауважень до медичних документів унеможливлює прийняття рішення згідно з Порядком (а.с. 13 ). Вважаючи таке рішення відповідача необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 передбачено, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось. Оскільки заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством порядку не розглянута, першої інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності (з відповідним пакетом документів), за результатами якого прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги або про відмову в цьому. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт наголошує, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Також скаржник зазначає, що п.14 Порядку № 850 регламентує відносини сторін під час первинного призначення та виплати одноразової грошової допомоги, і ніяким чином не регулює правовідносини даного позову. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи відповідача та просив залишити вимоги Міністерства внутрішніх справ України без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015р., який набрав чинності 07.11.2015р., відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" постановою КМ України № 850 від 21.10.2015р. затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Відповідно до пп.2 п.2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з пп.2 п.3 вказаного Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IІI групи. Приписами п.7 зазначеного Порядку передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (сторінки паспорта громадянина України для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Пункти 8, 9 згаданого Порядку передбачають, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Згідно з п.14 цього Порядку призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. З наведеного слідує, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Крім того, повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено, а тому дії Міністерства внутрішніх справ України про повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам. Ліквідаційна комісія УМВС в Житомирській області, МВС України під час складення висновку не зазначено жодної підстави та будь-якого обґрунтування відмови, які б були передбачені вимогами закону або Порядку №

850. При цьому, не є рішенням в розумінні п. 9 Порядку № 850 листи Департаменту фінансово-облікової політики МВС про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки не містить підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Отже, формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб`єктом владних повноважень. Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що Міністерством внутрішніх справ України не прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги або відмову у виплаті, відповідно до п. 9 Порядку №

850. Крім того, спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені. Отже, Міністерство внутрішніх справ України, в порушення вимог п.9 Порядку №850, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням позивачу інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС України, жодного рішення не прийняло, чим допустило протиправну бездіяльність. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 23.06.2020 у справі №296/10884/16-а. У постанові від 19.02.2019 в справі №802/498/18-а Верховний Суд також дійшов висновку про те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить Порядку №850. Крім того, Верховний Суд від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, зазначив, що відсутність відповідного рішення в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, тому на думку суду така відмова відповідача викладена у листі є протиправною, а не приймаючи рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги відповідач фактично вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті мотивованого рішення. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 червня 2021 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.