Постанова 4856 № 560/1644/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1644/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 09 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи, з 10 грудня 2018 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ, викладену у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від №15/2-4701 від 20 грудня 2019; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності II групи з 10.12.2018, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, виходячи із 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності. В обґрунтування позовних вимог вказав на наявність права на виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи, оскільки 10 грудня 2018 року в результаті повторного медичного огляду Хмельницькою обласною МСЕК йому встановлено II групу інвалідності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Разом з тим, відповідач не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом, а супровідним листом № 15/2-4701 від 20 грудня 2019 року повернув документи ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: -визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по матеріалах ОСОБА_1 стосовно призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. -визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №15/2-4701 від 20 грудня 2019 року матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 -зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, по матеріалах ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності II групи з 10.12.2018, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, виходячи із 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності сторонами не оскаржується, а тому апеляційний суд не надає оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині. Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволення вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення по матеріалах ОСОБА_1 стосовно призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, визнання протиправними дій відповідача щодо повернення листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №15/2-4701 від 20 грудня 2019 року матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , та зобов`язання відповідача повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, по матеріалах ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Отже, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року по 21 жовтня 2015 року. У лютому 2015 року, у зв`язку із встановлення III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, позивач отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 206700,00 грн. 10 грудня 2018 року в результаті повторного медичного огляду Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу II групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ НОМЕР_1 . У зв`язку з цим, 25 січня 2019 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності. Оскільки позивачу відмовлено у виплаті зазначеної одноразової грошової допомоги, він звернувся з позовом до суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року по справі №560/1374/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до підпункту 2, пункту 3 Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850; визнано протиправними дії МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням II групи інвалідності. На виконання вказаного рішення суду ліквідаційною комісією Управління МВС України в Хмельницькій області направлено до МВС висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 384200,00 грн. Також у висновку вказано про раніше виплачену суму в розмірі 206700,00 грн. Однак висновок не був погоджений начальником відділу МОП СВ ДФОП МВС України. Також на висновку 05.12.2019 накладено резолюцію директором ДФОП МВС України про відмову у його затвердженні. Так, у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №15/2-4701 від 20 грудня 2019 року, надісланому на адресу ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, зазначено, що Департамент фінансово-облікової політики МВС України надсилає висновок та матеріали про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Вказано, що установлення при повторному огляді заявникові 2-ї групи інвалідності відбулося 10.12.2018, тобто в період понад два роки від дати первинного огляду, тому підстав для призначення одноразової грошової допомоги немає. Листом від 20 грудня 2019 року ліквідаційна комісія УМВСУ в Хмельницькій області повідомила позивача про повернення матеріалів МВС України з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги . Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем жодного рішення відповідно до п. 9 Порядку №850 не приймалось, ним фактично вчинено бездіяльність щодо розгляду матеріалів (зокрема, заяви позивача та висновку) про призначення одноразової грошової допомоги. Разом з тим відмовляючи в частині позовних вимог суд зазначив, що органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги, є саме Міністерство внутрішніх справ, до компетенції якого і входить розгляд документів, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе вирішення такого питання, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність у позивача права на призначення йому вказаної вище допомоги. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850). Згідно ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Крім того, Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", а тому безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо неправомірного застосування судом першої інстанції норм Закону України "Про міліцію". Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію"; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16, від 15 травня 2018 року у справі № 161/16343/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 750/2250/17, від 28 березня 2019 року у справі № 296/10138/16-а, від 16 березня 2020 року у справі № 641/10426/16-а, та від 17 квітня 2020 року у справі №822/736/17. Разом з тим згідно п.4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Відповідно до пунктів 8 - 9 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. За приписами пункту 14 Порядку №850 призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. Таким чином, з огляду на зазначені норми законодавства розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що є недотриманням ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. При цьому повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено, а тому такі дії Міністерства внутрішніх справ України без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать законодавству та Конституції України. Так, у висновку, який складений ліквідаційною комісією УМВС в Хмельницькій області, МВС України не зазначено жодної правової підстави та будь-якого обґрунтування відмови, які передбачені вимогами закону або Порядку №

850. Водночас формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб`єктом владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги або відмову у виплаті, відповідно до п. 9 Порядку №

850. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.