Постанова 4855 № 640/11107/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11107/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Губської Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасувати постанови, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу № 64817813 від 01.04.2021. Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". 12.03.2021 на підставі виконавчого листа вказаного суду від 18.02.2021 № 752/3341/19 відкрито виконавче провадження. 19.03.2021 позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про роз`яснення рішення суду у справі № 752/3341/19, яка станом на 15.04.2021 судом не розглянута. Проте, постановою відповідача від 01.04.2021 на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за умисне невиконання рішення суду. Позивач вважає, що постанова винесена протиправно та без урахування всіх обставин, оскільки він (боржник у виконавчому провадженні) звернувся до суду з заявою про роз`яснення рішення суду, що свідчить про наявність поважних причин невиконання рішення суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також не правильне застосування судом норм матеріального права просить скасувати вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на обставини аналогічні в позовній заяві та разом з цим, зауважує, що посада виконуючого обов`язки директора у штатному розписі підприємства відсутня, а сам по собі факт незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора не може бути підставою для поновлення його на цій посаді, оскільки питання виконання обов`язків відсутнього керівника підприємства, шо є у державній власності, віднесено до повноважень вищого органу управління таким підприємством і здійснюється у передбаченому законом порядку на період до призначення керівника на постійній основі. Отже, за наведених обставин та враховуючи, що з керівником ДП «Донецький облавтодор» вже укладено відповідний контракт, апелент стверджує, виконання судового рішення є неможливим з об`єктивних причин. При цьому, апелянт зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, постанова про накладення штрафу може бути прийнята лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати, проте не зробив цього. Натомість, апелянт наголошує, що АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вживались всі можливі заходи з метою виконання судового рішення, зокрема, було подано до суду заяву про роз`яснення способу та порядку його виконання, проте ухвалою Голосіївського районного суду від 11.05.2021 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено, з огляду на те, що рішення суду не набрало законної сили. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було враховано при вирішенні даного спору зазначених обставин із наданням спірним правовідносинам належної правової оцінки, що призвело до не правильного вирішення даного спору та прийняття судом незаконного рішення, яке у відповідності до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Учасники судового процесу явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Причини не явки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2021 № 752/3341/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". 19.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою № 3/16-10/738, у якій зазначав, що 22.02.2021 він звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про роз`яснення рішення суду, яку станом на час звернення з вказаною заявою судом не розглянуто, у зв`язку з чим просив відкласти проведення виконавчих дій. Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О.М. від 01.04.2021 у виконавчому провадженні № 64817813 на позивача (боржника у вказаному виконавчому провадженні) у зв`язку із невиконанням рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн та вказаною постановою зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду. Також, 19.04.2021 позивач звернувся до голови Голосіївського районного суду м. Києва, повідомляючи про не розгляд вказаним судом його заяви. Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено про наявність поважних причин неможливості своєчасного виконання судового рішення та відповідно не надано жодних доказів на підтвердження існування таких обставин. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що доказів вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду, у тому числі, після розгляду Голосіївським районним судом м. Києва заяви позивача про роз`яснення рішення, суду також не надано. Враховуючи наведене та невиконання позивачем рішення суду, яке допущено до негайного виконання, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, п. 10 ч. 3 вказаної норми врегульовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення. Приписами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до вимог ч. 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Разом з тим, положеннями ст. 31 цього Закону передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. Також, за приписами ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. У свою чергу, порядок виконання рішень немайнового характеру врегульованого розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження". Так, відповідно до приписів ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно з приписами ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Положеннями ст. 65 цього Закону регламентовано, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Водночас, як встановлено судом, позивач не виконав рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17.02.2021 № 752/3341/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у встановлений законодавством строк, через те, що викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою. При цьому, з метою виконання зазначеного судового рішення та користуючись правами, визначеними у ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник звернувся до суду, що видав виконавчий лист з заявою про роз`яснення судового рішення у справі 752/3341/19 в частині, що стосується порядку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Донецький облавтодор» в період призначення та виконання посадових обов`язків на посаді директора ДП «Донецький облавтодор» ОСОБА_2 , з укладенням контракту від 06.02.2020 №

228. Про неможливість своєчасного виконання зазначеного вище виконавчого документу з наведених підстав, позивач повідомив Голосіївський районний відділ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заявою від 19.03.2021 № 3/16-10/738 та разом з цим, просив відкласти проведення виконавчих дій до постановлення Голосіївським районним судом м.Києва ухвали по справі № 752/3341/19 ухвали про роз`яснення судового рішення. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду від 11 травня 2021 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про роз`яснення судового рішення у справі 752/3341/19 було відмовлено з тих підстав, що рішення суду від 17 лютого 2021 року у справі №752/3341/19, яке просить роз`яснити Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», наразі не набрало законної сили, оскільки самим заявником 05.03.2021 на нього подано апеляційну скаргу. Наведені обставини, за висновком колегії суддів, свідчать про наявність об`єктивних та незалежних від боржника обставин, що ускладнюють своєчасне виконання рішення, оскільки за відсутності роз`яснення судом способу та порядку поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Донецький облавтодор» в період призначення та виконання посадових обов`язків на посаді директора ДП «Донецький облавтодор» ОСОБА_2 , з укладенням контракту від 06.02.2020 № 228, його виконання відповідно до приписів чинного законодавства є неможливим. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що виконавчий документ не виконано боржником у встановлений виконавцем строк з поважних причин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для притягнення позивача до відповідальності шляхом прийняття 01.04.2021 у виконавчому провадженні № 64817813 постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Таким чином, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються доводами апелянта та наявними у справі доказами. Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом у розмірі 2270,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 3405,00 грн. підлягають стягненню з відповідача. Керуючись ст.ст. 132, 139, 242-243, 272, 287, 308, 311-313, 317, 321-322, 328-329 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу № 64817813 від 01.04.2021. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ 31899285, місцезнаходження вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150) з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34999976, місцезнаходження: вул. Ломоносова, 22/15, Київ, 03022) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан Л.В. Губська