Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5448/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5448/21 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Чубко Ірини Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 06 квітня 2021 року адвокат Чубко Ірина Анатоліївна звернулась до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просив суд: - визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо невиплати щорічної разової допомоги ветерану війни-інваліду війни 2 групи в 2020 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради донарахувати нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю війни 2 групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. 07 травня 2021 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду представником відповідача подано клопотання про застосування строків звернення до суду та залишення адміністративного позову без розгляду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску. 21.05.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування зазначеної заяви позивачем вказано, що про можливість звернутись до суду та захистити свої права позивач дізнався лише у листопаді 2020 року від людей, які вже раніше звернулися до суду. Оскільки позивач знаходився за межами України (з 28.08.2020 р. по 11.12.2020 р. та з 19.01.2021 р. по теперішній час), не міг звернутися за юридичною допомогою до адвоката. Тільки 14 січня 2021 р. ОСОБА_1 міг звернутися до АО «Юридична агенція «Аргумент» за правовою допомогою в особі адвоката Чубко І.А. Поряд з цим, з 19.01.2021 р. по 01.02.2021 р. адвокат Чубко І.А. знаходилася на лікарняному. Отже,за доводами вказаної заяви, своєчасно подати позовну заяву до суду позивач не мав можливості з об`єктивних причин (незнаходження в Україні та непрацездатність адвоката). Крім того, район певний час був в карантинній зоні, що зумовило несвоєчасну подачу позову до суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у задоволенні заяви позивача про визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Чубко І.А. звернулась до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу повністю, відкрити провадження та направити вказаний позов до Одеського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду по суті. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд не взяв до уваги той факт, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та про можливість звернутись до суду та захистити свої права дізнався лише у листопаді 2020 року від людей, які вже раніше звернулись до суду. Апелянт звертає увагу, що з 19.01.2021р. по 01.02.2021р. адвокат Чубко І.А. знаходилась на лікарняному. Крім цього, оскільки хвороба адвоката Чубко І.А. спричинила наслідки, які потребували реабілітації, голова АО «Юридична агенція «Аргумент» видав 02.02.2021р. наказ №17-КВ на надання додаткової оплачуваної відпустки для поправлення здоров`я адвоката та догляду за старою матір`ю адвоката, який потребував деякий час. Апелянт зазначає, що адвокат вийшов на роботу тільки 01.04.2021р. та зразу приступив до оформлення вимог до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання противоправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Вказане свідчить про направлення відповідного запиту до департаменту праці (від 01.04.2021р. та яке міститься в матеріалах даної справи), та отримання відповіді (від 05.04.2021р. та яке міститься в матеріалах даної справи) та в подальшому подачі відповідного позову до суду (06.04.2021р.). За таких обставин, апелянт вказує, що своєчасно подати позовну заяву до суду позивач не мав можливості з об`єктивних причин (незнаходження на Україні та непрацездатність адвоката), крім того, район певний час був в карантинній зоні, що зумовило несвоєчасної подачі позову до суду. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, при цьому, позивач із зазначеним позовом звернувся до суду 06 квітня 2021 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до суду. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради без розгляду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами . Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Відповідно до вимог ч. 3,4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Так, предметом позову у даній справі є питання щодо отримання невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у 2020 році позивачем була отримана разова грошової допомоги до 5 травня у сумі 3640,00 грн., що визнається в тексті позовної заяви. Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 в аналогічних правовідносинах зазначив, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні відповідного року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня. Як вбачається, з матеріалів справи адміністративний позов було подано до суду 06 квітня 2021 року, тобто позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. На підставі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, зокрема: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку». Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладених у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли апелянта можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом. Щодо доводів апелянта, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та про можливість звернутись до суду та захистити свої права дізнався лише у листопаді 2020 року від людей, які вже раніше звернулись до суду, колегія суддів оцінює вказані доводи критично, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, незнання позивачем приписів законодавчих актів, що визначають розмір вказаної допомоги, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Таким чином, правова необізнаність позивача є суб`єктивною обставиною, не була непереборною та не представляє собою поважну причину пропуску строку звернення до суду. Судом першої інстанції вірно враховано, що позовну заяву представник позивача подав до суду лише 06.04.2021 року, хоча став до роботи 02.02.2021 року, і як адвокат знав про існування строку звернення до суду з даним позовом. При цьому, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на ті обставини, що хвороба адвоката Чубко І.А. спричинила наслідки, які потребували реабілітації, голова АО «Юридична агенція «Аргумент» видав 02.02.2021р. наказ №17-КВ на надання додаткової оплачуваної відпустки для поправлення здоров`я адвоката та догляду за старою матір`ю адвоката, як на підставу поновлення строку звернення до суду, оскільки вказані доводи було покладено в основу обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду лише під час подання апеляційної скарги. Крім того, згідно вимог ч.4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Водночас, жодних доказів на підтвердження поважності ненадання до суду першої інстанції разом із заявою про поновлення строку звернення до суду наказу голови АО «Юридична агенція «Аргумент» від 02.02.2021р. №17-КВ апелянтом не надано. Згідно п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, апелянт жодним чином не обґрунтовує, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними і такими, що саме зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, з огляду на те, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів. Посилання апелянта на зміст наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року N 9-ОС/Д/С дозволяють стверджувати, що у суді першої інстанції були відсутні жодні обмеження, які б могли вплинути на можливість подання позовної заяви у встановлений законом строк. З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого процесуальним законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, наслідком чого є залишення адміністративного позову без розгляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Чубко Ірини Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва