Постанова 4854 № 400/3924/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3924/20 Головуючий першої інстанції Марич Є.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 02.03.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арзаман» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арзаман» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: 15.09.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Арзаман» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 24.03.2020р. №00013475004 щодо зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2019р. на 141665грн.; від 27.08.2020р. №00040065004 щодо зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період травень 2020р. на 141665грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача щодо не надання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019р. є помилковими, оскільки суперечать податковому законодавству, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2021р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки ТОВ «Арзаман» завищено суми від`ємного значення за грудень 2019р. та травень 2020р., чим порушено п.200.1 та 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що податкова декларація за листопад 2019р. вважалася не поданою. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначає, що електронна квитанція є тим документом, у якому відповідно до п.49.11. ст.49 ПК України податковий орган вказує про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням причини такої відмови, однак при прийняті спірної декларації відповідачем такого вчинено не було. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2020р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, на підставі п.200.10. ст.200 та в порядку ст.76 ПК України проведено перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2019р., за результатами якої складений акт перевірки №1109/14-29-50-04-25/41791977. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Арзаман» порушено п.п.200.1., 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення на 141665грн. /а.с.25-29/ На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020р. №00013475004 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2019р. на 141665грн. /а.с.21-22/ 20.07.2020р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, на підставі п.200.10. ст.200 та в порядку ст.76 ПК України, проведено перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2020р., за результатами якої складений акт перевірки №4035/14-29-50-04-25/41791977. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Арзаман» порушено п.п.200.1., 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення на 141665грн. /а.с.13-17/ На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020р. №00040065004 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період травень 2020р. на 141665грн. /а.с.11-12/ Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного. Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України. Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПК України. Таким чином, предметом камеральної перевірки є дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. Згідно з абзацом 2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, тобто 1095 днів. Враховуючи викладене, у податкового органу були правові підстави для проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Арзаман» за звітні періоди грудень 2019р. та травень 2020р., які проводились у приміщенні контролюючого органу на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, і як наслідок врахування при від`ємному значенні, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Як вбачається з актів камеральних перевірок від 19.02.2020р. №1109/14-29-50-04-25/41791977; від 20.07.2020р. №4035/14-29-50-04-25/41791977, підставою висновків податкового органу про завищення суми від`ємного значення за грудень 2019р., травень 2020р. слугувало те, що податкова декларація за листопад 2019р. вважається не поданою, у зв`язку із порушенням позивачем п.48.3 ст.48 ПК України, чого позивачем не було враховано в податковій звітності за грудень 2019р. та травень 2020р. /а.с.13-17, 25-29/ Так, позивачем було подано в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019р. /а.с.74-77/ Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Єдиною підставою для не прийняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Як вбачається з Квитанції №2, податкова декларація ТОВ «Арзаман» з податку на додану вартість за листопад 2019р. доставлена та прийнята Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (Центральний район м. Миколаєва) 16.12.2019р. /а.с.78/ Разом з тим, згідно п.49.11. ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Отже, встановивши, що податкова декларація заповнена з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Порушення таких вимог може полягати як у не заповненні обов`язкових реквізитів податкової декларації, так і в недостовірності зазначених відомостей. Листом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.12.2019р. №1866/10/14-29-50-05-08, тобто у строк визначений п.49.11. ст.49 ПК України, повідомлено ТОВ «Арзаман» про відмову у прийнятті податкової декларації №9303392671 від 16.12.2019р., у зв`язку із порушенням вимог п.48.3 ст.48 ПК України в частині правильності заповнення обов`язкових реквізитів. /а.с.123-126/ Посилання позивача на підстави прийняття податковим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації №9303392671 від 16.12.2019р., колегія суддів не бере до уваги, оскільки таке рішення не є предметом розгляду цієї справи. Щодо посилань апелянта на Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. №557 (надалі - Порядок №557), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно п.1 Порядку №557 він розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу. Відповідно до п.2 Порядку №557 електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку; Пунктами 5, 6 Порядку №557 визначено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Згідно п.п.9-12 Порядку №557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). Відтак, прийняття (реєстрація) електронного документа в розумінні Порядку №557 та прийняття податкової декларації, як податкової звітності, в розумінні ПК України, не є тотожними діями. Прийняття (реєстрація) податковим органом електронного документа не є перешкодою для відмови у прийнятті такого документа, як податкової звітності. Таким чином, за наявності неприйнятої податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019р, ТОВ «Арзаман» завищено суми від`ємного значення за грудень 2019р. та травень 2020р., чим порушено п.200.1 та 200.4 ст.200 ПК України. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності спірних податкових повідомлень рішень від 24.03.2020р. №00013475004; від 27.08.2020р. №00040065004. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арзаман» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.